У новій редакції Конституції Румунії з’явиться виноска на територіальні претензії країни і роль монархії у міжвоєнний пеірод, коли Північна Буковина була в скалді “Великої Румунії”. Про це публічно заявили лідери правлячої коаліції консерватор Даніел КОНСТАНТИН і націонал-ліберал Крін АНТОНЕСКУ, — інформує CitizenJournal.info.
Так, у преамбулі нової редакції Основного закону Румунії буде згадано, що королівський дім в особі короля Фердинанда і королеви Марії зробили внесок в об’єднання 1918 р., коли до території королівства були силою приєднані території Бессарабії, Трансільванії і Буковини.
За словами політиків, у правлячій коаліції йдуть запеклі суперечки про те, якою має бути преамбула Конституції, а тому буде вироблений якийсь нейтральний варіант тексту, де йтиметься як про роль монархії, так про територіальні розширення країни.
Нагадаємо, що раніше представники Консервативної Партії заявили про необхідність проведення такої адміністративної реформи у Румунії, яка б враховувала приєднання території Республіки Молдова.
Більше того, 8 травня 2013 р. парламент Румунії переважною більшістю голосів вніс поправки до І статті закону Румунії № 299 від 13 листопада 2007 р. “Про надання підтримки румунам закордоном”. Bідповідно до нової законодавчої поправки, румунами оголошуються всі представники румунського лінгвістичного філону, лінгвістичних та культурних ідентичностей, що мають румунські корені , незалежно від їхнього топоніму, від того, як вони іменуються (арумунами, арминами, молдовлахами, рреминами, бессарабцями, буковинцями, куцовлахами, дако-румунами, істрорумунами, герцаївцями, македорумунами, менгленорумунами, молдованами тощо). Наведений перелік груп осіб румунська влада відносить до єдиної категорії — “румуни зарубіжжя”.
На думку експертів, подібна політика сусідніх держав повинно викликати побоювання в української влади та громадськості.
— Чимало держав піклуються про своїх співвітчизників, які проживають за межами своїх кордонів. Одними із першими у Центрально-Східній Європі цим зайнялись угорці, поляки у свою чергу прийняли так звану “Карту поляка”. Ось і Румунія почала більше уваги приділяти румунським громадам зарубіжжя. Особливістю сучасної румунської політики є те, що румунські власті намагаються опікуватися не тільки тими громадянами сусідніх країн, які вважають себе румунами за походженням, а й представниками інших етносів, близькі у культурному, лінгвістичному планах до сучасних румунів. Чи це є виправданим покаже час, але у будь-якому випадку, це повинно викликати побоювання представників української влади та громадськості, — сказав для Буковинського громадського парталу “CitizenJournal.info”CitizenJournal.info політолог Ігор БУРКУТ.
Георгій БОДНАРАШ
Джерело та світлина CitizenJournal.info ©
peredplata
