.
Мене звати Сашко. Я учень 7-Б класу Банилівського ЗЗСО І-ІІІ ступенів імені Івана Діяконюка. Життя моєї сім’Ї до війни було дуже хорошим. Ми часто проводили вільний час всі разом: батько, мати, старший брат. Переглядали фільми, збиралися всією сім’єю в саду і влаштовували пікніки. Але все прекрасне було закреслене одним страшним словом – ВІЙНА.
А потім мій тато став захисником України. Після повномаштабного вторгнення, він повернувся з-за кордону і сказав, що піде воювати. Батькові слова: «Сину,ти маєш бути чемним, слухатись маму, бо я йду воювати за вас», – я буду пам’ятати завжди. Тато любив сім’ю і часто говорив, що слід на землі після нього вже залишився. Але не повинні гинути діти 18-20 років, які ще не мають сім’ї та нащадків. Тоді я ще того зовсім не розумів. Тепер усе це усвідомив…
Багатьом не зрозуміти, як це коли рідна людина знаходиться за тисячі кілометрів від тебе, і коли ти розумієш, що в будь-який момент там можуть обстрілювати українські позиції, і тато може не повернутися додому.
Війна залишила велику чорну пляму в моїй родині. 18 лютого 2023 року, виконуючи бойове завдання, мій батько загинув… Цей страшний день, коли я про це дізнався, назавжди закарбується в моїй пам’яті. Зараз я б, напевно, сказав своїм одноліткам: « Цінуйте, любіть своїх тата й маму, бо дуже важко, коли їх немає в нашому житті».
Мій тато для мене – ГЕРОЙ. Він був мужньою, безстрашною людиною, патріотом України. Його вчинок вчить нас любити свою Батьківщину і ставити її інтереси вище своїх власних, а головне зробити все можливе, щоб зберегти країну, її народ і культуру, захистити її кордони. Батько віддав своє життя заради благополуччя нашої держави.
Сьогодні я маю єдине бажання, щоб більше ніколи не було війни, щоб всі люди жили мирно, спокійно і щасливо під чистим небом над головою, щоб кожна родина міцно витримала цей виклик долі і дочекалася повернення свого героя живим.
СЛАВА УКРАЇНІ !!!
ГЕРОЯМ СЛАВА !!!
Учень Олександр Соломко
Вчитель Іванна Маліванчук
peredplata
