Давайте будемо відвертими, зернова блокада, яку влаштували нам «союзнички» – це банальне мародерство під час війни. І жодних виправдань тут бути не може.
Польща і Словаччина накрутили антиукраїнську істерію багато в чому через вибори, які вже ось-ось, Угорщина вчергове прислужується путіну і всі разом хочуть вибити максимальні компенсації від ЄС. І тому, плювати вони хотіли, і на нашу розбомблену інфраструктуру, і на заміновані поля, і на щоденні обстріли мирних міст.
У голові не вкладається, що до блокади долучилися навіть Румунія і Болгарія, які, як ніхто, мають розуміти що таке війна з росією. Румунія, після прильотів, вже будує бомбосховища на кордоні з Україною, а на болгарських пляжах вже не вперше збирають, і міни, і російські дрони із боєприпасами.
Неприємно і гидотно, що наші сусіди чудово розуміють у якій ситуації ми зараз опинилися. Логістичні мережі, системи зберігання зерна нищаться буквально щодня. 7 млн. (!) гектарів сільгоспземель не використовуються через бойові дії, окупацію і замінування, а це, фактично, кожен 4-5 гектар (до масштабної війни у нас було засіяно 29 млн. га.). Тому будь-які зупинки нашого імпорту – це дуже і дуже болючі удари по українській економіці, це гроші, які недоотримує бюджет і, відповідно, Сили Оборони.
Тому позиція наших сусідів – це підлість і заробляння «на крові» і ми про це не повинні мовчати. Саме така оцінка має звучати в офіційних заявах і на всіх міжнародних майданчиках, у тому числі й на сьогоднішній Генасамблеї ООН. Без дипломатичних реверансів.
Serhiy Rudyk, народний депутат України
peredplata
