Вранці 20 жовтня 2011 року загони Національної перехідної ради зробили черговий штурм Сирта, в результаті якого їм вдалося взяти місто. При спробі вирватися з обложеного міста, Муаммар Каддафі був взятий повстанцями в полон.
НАТО опублікувало комюніке зі звітом, згідно з яким приблизно в 08:30 (06:30 за Гринвічем) її авіація (літаки ВПС Франції) завдала ударів по одинадцяти військових машинах армії Каддафі, які складали частину великої колони (приблизно з 75 машин), яка швидко рухалася по дорозі в передмісті Сирта.
У комюніке, зокрема, говориться: «Ці машини виїхали з Сирта з великою швидкістю і намагалися розчистити собі шлях. Вони везли багато зброї і боєприпасів, що становило серйозну загрозу для місцевих жителів».
Після того як удар з повітря підбив одну з них, «група з двох десятків транспортних засобів режиму Каддафі попрямувала з великою швидкістю на південь, продовжуючи представляти серйозну небезпеку. (Літаки НАТО зробили їх своєю метою, знищили або пошкодили близько десятка з них».
У цьому комюніке НАТО стверджує: «в момент цього бомбардування в НАТО не знали, що в колоні перебував Каддафі. Дії НАТО були продиктовані тільки необхідністю зменшити небезпеку для мирного населення, як цього вимагає мандат ООН… НАТО не полює за окремими особами».
Схоплений в результаті взяття Сирта екс-начальник служби внутрішньої безпеки генерал Мансур Дао, розповів наступне:
«Ми вирішили вибратися після того, як були оточені, і місце перестало бути безпечним. Ми хотіли прорватися в сусідній район Джаріф. Однак при виїзді з міста ми піддалися потужному обстрілу і знову оточені. Всі наші машини були знищені. Нам довелося розділитися на групи. Ми пішки попрямували у бік Джаріфа. Я був з Каддафі і міністром оборони. З нами була невелика група охорони. Потім мене поранило, і я втратив свідомість. Що було далі, я не знаю».
Перебував до кінця з Каддафі його особистий водій Хунейш Наср розповів: «Революціонери йшли за нами. Він не був наляканий, але, здається, він не знав, що робити. Це був перший і останній раз, коли я його бачив у такому стані».
За словами Абделя Маджида, Каддафі був поранений в обидві ноги. Його відтягли в дренажний трубопровід, розташований під дорогою, де він потім був знайдений військами Національної перехідної ради.
Повстанці зуміли захопити Каддафі, після чого його відразу ж оточила юрба, яка стала знущатися над ним. Люди з криками «Аллах акбар!» почали стріляти в повітря і тикати автоматами в полковника. Останній безуспішно закликав повстанців одуматися: «Харам алейкум… Харам алейкум… Ганьба вам! Ви не відаєте гріха?!». Потім Каддафі з залитим кров\’ю обличчям повели до автомобіля, де посадили на капот.
Крім Каддафі був захоплений і його син Мутаззим, згодом убитий за нез\’ясованих обставин. Також був убитий один з учасників перевороту 1969 року і членів СРК, міністр оборони і головнокомандувач збройними силами, бригадний генерал Абу Бакр Юніс Джабер. За деякими даними, Каддафі намагалася вивезти з Лівії до Нігеру група південноафриканських найманців з 19 осіб за спеціально укладеним контрактом. Авіація НАТО відкрила вогонь і зупинила конвой з позашляховиків, іноземцям дали можливість втекти.
Пізніше відеозаписи останніх хвилин життя Каддафі спростували первинну офіційну версію Національної перехідної ради Лівії про випадкову загибель полковника в ході перестрілки. Стало ясно, що він був убитий в результаті самосуду захопили його в полон повстанці.
Підтвердженням цього служать представлені правозахисною організацією Human Rights Watch відеоматеріали, на яких видно, що глава Джамахірії був захоплений живим, але з серйозним осколковим пораненням в голову.
Відеозаписи свідчать, що повстанці завдавали ще живому Каддафі численні штикові поранення по сідницях і сипали в рани пісок, одночасно підтримуючи колишнього лідера за прострелені в плечах руки. Наруги тривали з 9 ранку до 12 дня за місцевим часом, після чого полоненого на знак приниження протягли за ноги вулицями Сирта. В момент, коли закривавленого полковника нарешті посадили в автомобіль для транспортування в госпіталь, він вже не подавав ознак життя.
17 жовтня 2012 року Human Rights Watch опублікував 50-сторінкову доповідь «Смерть диктатора: кривава помста в Сирті», приурочену до річниці падіння режиму Каддафі. У доповіді організація прийшла до висновку, що нова лівійська влада не виконала дану ними обіцянку розслідувати обставини смерті глави Джамахірії, його сина і десятків їх страчених прихильників.
Проведене експертами групи HRW розслідування показало, що невдовзі після захоплення Каддафі були затримані і піддані жорстоким знущанням 66 його прихильників. Правозахисникам вдалося документально підтвердити загибель не менше 17 з них на основі відеозаписів, зроблених самими повстанцями на камери мобільних телефонів.
Тіла Муаммара Каддафі, його сина і Абу Бакра Юніса Джабера були виставлені на загальний огляд в промисловому холодильнику для овочів в торговому центрі в Місураті. На світанку 25 жовтня всі троє були таємно поховані в Лівійській пустелі. Однак за даними порталу Algeria ISP, тіла не були віддані землі, а були кремовані щоб уникнути паломництва до їх могил.
На цьому закінчилося 42-річне правління полковника Каддафі і революція, яку він проголосив після повалення монархії в 1969 році.
Далі буде
peredplata
