Вдруге за два місяці американський Сенат зібрався на слухання, щоб обговорити події в Україні. За час, що минув із листопада, у лексикон американських законодавців стрімко увійшло слово \”санкції\”, яке тепер стало найвірнішим супутником прізвища \”Янукович\” у їхніх виступах.
Слухання, які відбувалися у комітеті з міжнародних справ Сенату та не зобов\”язували до жодних рішень, виявили невдоволення політиків з обох таборів – республіканського і демократичного – тим, як американські чиновники реагують на стратегію Януковича з придушення ЄвроМайдану.
Доступ на засідання комітету був вільний для всіх охочих, як це зазвичай буває у Сенаті. Тому на слухання зібралося більше, ніж вміщала зала на 150 осіб, і розпоряднику довелося просити людей посунути стільці, щоб запустити гостей на стоячі місця. До Сенату приїхали провідники української діаспори з Нью-Йорку та Нью-Джерсі, а також колишній міністр закордонних справ України Борис Тарасюк і депутат від \”Свободи\” Олег Осуховський.
Тарасюк зустрічався зранку з сенатором Джоном МакКейном та намагався отримати право виступу на слуханнях, але було запізно міняти протокол – він домігся лише, що його тези долучать до протоколу. Прибувши до Сенату, Тарасюк тепло обійнявся з послом України у США Олександром Моциком, який якщо не вперше, то лише вдруге вийшов на публіку після провалу євроінтеграції, яку він завзято відстоював на всіх вашингтонських заходах, що передували самміту у Вільнюсі. Серед знайомих облич у залі також можна було побачити офіційного лобіста Юлії Тимошенко з вашингтонської компанії Wiley Rein Джоя Вільямса, який працює разом з колишнім конгресментом Джимом Слаттері.
Слухання вів голова комітету в міжнародних справах Сенату демократ Боб Менендез. Першого січня він відсвяткував 60 років, а другого провів зустріч з українською діаспорою штату Нью-Джерсі, який він представляє у верхній палаті парламенту.
Відкриваючи слухання, Менендез прямо визнав, що \”члени української діаспори Нью-Джерсі попросили мене звернути увагу на тисячі протестувальників на Майдані, і я хотів би запевнити їх, що наш Комітет не є глухим до цих хоробрих людей\”.
Власне, ці слова Менендеза можна вважати відповіддю харківському губернатору Михайлу Добкіну, який на твіттері закинув діаспорі її маловпливовість та бажання ходити на зустрічі заради безкоштовного пригощання. \”То, что диаспора не пропускает ни одного повода бесплатно поесть и выпить на таких встречах – это факт. Вот и придумывают причины для встреч с властью. Отношение к ним – соответствующее\”, – написав український держслужбовець першого рангу, нещодавно запропонований діаспорою на зустрічі в Білому домі для включення у чорний список нев\”їзних до Америки.
Після відкриття слухань демократом Менендезом право виступу з відповіддю отримав республіканець Боб Коркер із Теннесі. Консерватор дорікнув адміністрації Обами у втраті ініціативи на міжнародній арені:
– Американська політика щодо України була слабкою, тоді як мала бути рішучою і сильною. Росія набирає за наш рахунок в Сирії, в Ірані, в питанні ПРО, в справі Сноудена, і тепер – в Україні, – перерахував Коркер зірки на фюзеляжі Путіна.
Головним промовцем на слуханнях була заступник держсекретаря Вікторія Нуланд, яка тричі відвідала Україну в листопаді-грудні 2013 року, оскільки відповідає за європейські та євразійські стосунки у Джона Керрі. За посадою, до її повноважень також належить готувати йому подання про застосування адресних санкцій на підставі 212 статті Акту про міграцію та національність США.
Однак у своєму звіті перед Сенатом Нуланд жодного разу не згадала безпосередньо слово \”санкції\”, ховаючи його за різними конструкціями. Промовляючи на слуханнях, вона переказала частину своїх тез із зустрічі з Януковичем.
– Застосування насильства і репресій в Україні з боку державних підрозділів безпеки або їхніх сурогатів (тут Нуланд мало на увазі \”тітушок\” – слово, яке не має аналогів у англійській) змусило нас, публічно і в приватному порядку, повідомити владу України, що ми будемо розглядати широкий спектр інструментів, наявних в нашому розпорядженні, якщо можновладці в Україні застосовуватимуть або заохочуватимуть насильство проти власних громадян.
За словами Нуланд, востаннє вона розмовляла з міністром закордонних справ Кожарою цього понеділка, і він переконував, що Україна все ще хоче європейського майбутнього.
У своєму виступі Нуланд також розповіла про кроки Америки щодо України. Прихильників жорсткої та швидкої реакції Вашингтону могло розчарувати почуте – США зміщує фокус на президентські вибори, які вони вважають єдиною легітимною можливістю позбутися Януковича. Нуланд оголосила про \”передвиборчу допомогу Україні з боку Америки\”.
– Це включатиме підтримку незалежних ЗМІ та громадського спостереження за виборчою ситуацією та самими виборами. Враховуючи загрози, з якими в даний час стикається багато неурядових організацій, які брали участь у ЄвроМайдані, ми шукаємо шляхи, як можемо підтримати тих, хто у небезпеці.
Також Нуланд обіцяла підтримати програми Євросоюзу щодо інформування про переваги євроінтеграції – \”особливо на Сході України\”.
Протести в день слухань
Другим доповідачем був Томас Мелія, який почував себе менш впевнено на відміну від Нуланд – колишнього речника Держдепу. Мелія, який є заступником помічника держсекретаря з питань прав людини, розповів про свою діяльність на чолі робочої групи з питань верховенства права. З українського боку її очолює Андрій Портнов, але, за словами свідків, на зустрічах він уникає обговорення теми утисків журналістів чи сексуальних меншин, а воліє говорити лише про підготовку Кримінально-процесуального кодексу та закону про прокуратуру.
– У межах україно-американської робочої групи, ми мали відверті дискусії щодо наростання насильства над журналістами та громадянським суспільством, – звітував Мелія, додаючи, що атаки активізували це середовище для захисту своїх прав.
В якості прикладів самоорганізації він назвав рух \”Стоп цензурі\” та ініціативу \”Новий громадянин\”. Промовляючи до сенаторів, Мелія також згадав Інститут масової інформації, назвавши його \”поважною організацією\”, що виглядало сигналом підтримки на фоні кампанії з дискредитації ІМІ, розгорнутої Банковою.
Невиразні звіти співробітників Державного департаменту явно розчарували членів Сенату. Боб Менендез одразу взявся розкручувати Нуланд на тему покарання українських чиновників.
– Ви згадали, що Держдеп має широкий арсенал для реакції в залежності від поведінки Януковича щодо протестуючих, – подивився Менендез на Нуланд. – Я вважаю, що підтримка санкцій, закриття віз перебуває серед можливостей, які мають бути серйозно розглянуті, якщо буде продовження насильства мирних протестуючих. Чи це той варіант, який уряд США волів би розглянути?
– Пане голово, всі інструменти уряду на столі, включно з цими, – повторила Нуланд тезу, яка до цього кілька разів лунала на брифінгах в Держдепі з вуст офіційного речника американського уряду.
Далі Менендез показав поінформованість перерозподілом у медіа-сфері України.
– Я знаю, що родина Януковича перебирає контроль над телеканалами та газетами, наростає залякування незалежних журналістів. Яку ми можемо надати підтримку? – звернувся сенатор до Мелії.
Але відповідь чиновника не вражала політиків:
– Пане голово, ми тривалий час надаємо підтримку для підвищення професійності журналістів. Наші програми підтримують онлайн-медіа в Україні, організації, що моніторять ситуацію. Я, коли їжджу в Україну, даю інтерв’ю таким ЗМІ, щоб показати, що ми знаємо про них і підтримуєїмо їх.
Розчарований обережністю Державного департаменту, Менендез виголосив фразу, на яку мало хто звернув увагу.
– Якщо уряд Януковича буде продовжувати насильство проти співгромадян, як ми це бачили досі, то я не певен, що ми будемо чекати, поки Держдепартамент розгляне санкції або скасування віз стосовно тих осіб, які будуть причетні до цього насильства. Комітет Сенату, який я очолюю, збирається схвалити законодавство, яке буде напряму стосуватися цього.
Іншими словами, якщо Держдеп не буде діяти, Сенат змусить його до санкцій шляхом ухвалення спеціального закону на кшталт \”закону Магнітського\”. Показово, що ця реакція пролунала від сенатора-демократа, який дорікнув своєму ж уряду.
Борис Тарасюк прилетів на слухання з України
До критики приєднався республіканець Коркер:
– Минулого літа, коли Росія почала економічний шантаж України, чи не думаєте ви, що США могли стояти ближче України? Чому ви не критикували Росію відкрито і твердо, коли Росія все це робила? У влади є великий мегафон, який не був використаний.
– Я це робила і секретар Керрі це робив, – виправдовувалася Нуланд. – Є багато різних причин, чому Янукович ухвалив рішення взяти паузу в стосунках з ЄС після шести місяців рекламування та закликів до своїх людей інтегруватися в Європу.
Майже через годину після початку слухань сенатор-демократ від Нью-Гемпшира Джейн Шахін згадала про долю Юлії Тимошенко.
– Ви думаєте, чи є шанс, що вона буде звільнена до виборів-2015? І що американці та європейці можуть зробити для цього?
– Ми піднімаємо це питання на кожній зустрічі з українцями, я особисто піднімала це питання на зустрічі з Януковичем, – знову виправдовувалася Нуланд. – Якби Юлія Тимошенко була би звільнена для лікування в Німеччині, це надіслало би потужний сигнал на користь європейського шляху. Але зараз не схоже на те, що президент України збирається це зробити…
Доволі млявий перебіг слухань виправив сенатор-республіканець від Аризони Джон МакКейн – кандидат в президенти на передостанніх виборах, який місяць тому їздив на ЄвроМайдан та промовляв там до найбільшого скупчення людей у своєму житті.
– Пане Мелія, це не вибори студентів до шкільної ради, – обурився МакКейн реплікою чиновника про те, що українці мають самі визначити свою долю на виборах. – Ідеться про країну, яка хоче бути європейською. Вони не хочуть бути Росією! Росією, яка використовують енергетичний тиск, перекривають доступ шоколаду, підтримують корупцію, яка буяє в Україні.
МакКейн розійшовся не на жарт – він вирішив просвітити присутніх щодо апетитів Януковича.
– Мої колеги по Сенату можуть не знати, що син президента України, який був дантистом, зараз є мільярдером, і живе будинку за сотні мільйонів доларів! – МакКейн продовжував апелювати до Мелії. – Сер! Мова іде не про те, що українці мають самі вирішувати свою долю, а про те, що ми маємо стояти поряд з українцями…
Сенатор не став стримувати себе, виміщаючи на Мелії своє невдоволення.
– Я радий, що ви бачили Юлію Тимошенко під час візиту до України минулого року. Але вона не повинна бути в тюрмі! Це – факт. Ми маємо підтримати українців, які волають про допомогу та моральну підтримку в протистоянні, яке є повністю нерівним, яке супроводжується брутальним силовим розгоном демонстрацій. І лідери протесту, з якими я зустрічався в Києві, тепер госпіталізовані з травмами. Пане Мелія, або ви неймовірні наївні, або ви вводите в оману комітет Сенату.
Користуючись нагодою, МакКейн розповів усе, що думає про нинішнє керівництво в Кремлі.
– Росія використовує торговий тиск енергоносіями, використовує ембарго на поставки продуктів, включно з шоколадом, і пан Путін дійсно – дійсно! – вірить, що Росія без України – це східна держава, а з Україною – це західна держава. Ми маємо стати поряд з українцями, реагуючи списком санкції щодо тих, хто застосовує насильство над демонстрантами.
Несправедливо ображений Мелія – бо він справді багато займається Україною – мовчав. Слово у відповідь взяла Вікторія Нуланд.
– Ми згодні з останньою резолюцією Сенату, за якою мирні протести громадян України повінні бути гарантовані будь-якою ціною. І ми були відверті в діалозі з владою України, не лише на моєму рівні, а на рівня держсекретаря Керрі, на рівні міністра оборони США, що будь-які подальші серйозні спроби репресувати людей отримають відповідь з боку США.
– І санкції можуть бути такою відповіддю? – не втримався МакКейн.
– Як я вже сказала, це – серед інструментів, які перед нами на столі, – знову повторила Нуланд.
На завершення своїх \”екзекуцій\” над чиновниками Держдепу МакКейн запитав, що вони думають про рішення Вищого адміністративного суду, яке може завадити Віталію Кличку балотуватися в президенти.
– Чи означає це, що Янукович іде шляхом чесних і прозорих виборів? – ледь не глузував МакКейн.
– Ситуація з рішення суду щодо Кличка – це класичне явище для цієї частини світу, коли намагаються використовувати суди для манипулювання із висуванням кандидатів від опозиції. Наше посольство в Києві уважно слідкує за цим судом.
Підсумувати цю частину слухань взявся сенатор-демократ від Коннектікуту Кріс Мерфі, який разом із МакКейном літав на ЄвроМайдан.
– Я не думаю, що Янукович може перемогати на чесних і прозорих виборах, і не має значення, яку він тактику обере, іти на захід чи на схід…
Для пересічного українця результати слухань у Сенаті можуть викликати розчарування, оскільки \”санкцій немає\”. Але, по-перше, таке рішення на слуханнях і не мало ухвалюватися. По-друге, рішення про адресні санкції заборонено оголошувати американським законом.
Збори в Сенаті явно показали зміну риторики США щодо Януковича на 180 градусів – він став \”кульгавою качкою\” для американської влади як законодавчої, так і виконавчої, які не покладають на нього жодних сподівань. При цьому очевидно, що в питанні санкцій першість переходить до конгресменів та сенаторів, наділених правом законодавчої ініціативи, які вже до цього кроку готові.
Також слід пам\’ятати про те, що Державний департамент є органом зовнішньої політики США. І рішенням про санкції вони фактично позбавляють себе роботи – адже санкції є останнім кроком у міждержавних стосунках, після яких замість \”політики\” починається \”холодна війна\”.
В інтерв\’ю Українській правді інший учасник слухань Збігнєв Бжезинський відверто окреслив ризик санкцій – це втрата діалогу з владою. \”У певних випадках санкції виправдані. З іншого боку, їх вагу часто перебільшують. Крім того, ми маємо пам’ятати, що все одно повинні співпрацювати з посадовими особами України\”.
Чи буде розв\’язання такої \”холодної війни\” найкращою допомогою Україні перед надзвичайно складними виборами 2015 року та надзвичайними апетитами Путіним – Держдеп для себе не вирішив. Але силовим розгоном Майдану Янукович допоможе їм визначитися – і вже остаточно.
УП
peredplata
