30 січня буковинські автомайданівці вирушили до Хотина. Вони взяли участь у Народному віче, що відбулося біля пам’ятника Героям Хотинського повстання.
Люди говорили про ситуацію в Україні, переймалися останніми подіями – зміною європейського зовнішньополітичного курсу, «зачисткою» Євромайдану в ніч на 30листопада 2013 року, протизаконне «ручне» голосування за «диктаторські» закони у Верховній раді України, події, що відбуваються на вулиці Грушевського в Києві, котрі штовхають країну у прірву громадянської війни. Вони висловили обурення з приводу загибелі людей, жорстокого катування їх бійцями «Беркута».
Депутати Хотинської районної ради 6 скликання зачитали присутнім звернення до президента Януковича, голови верховної ради Рибака та прем’єр міністра з вимогою розформування спец підрозділу «Беркут», негайного припинення силових методів вирішення політичної кризи, проведення дострокових виборів президента та верховної ради тощо. Прикметно, що на віче виступили представники різного віку, і всі закликали до об’єднання у боротьбі за справжню волю України.
Священик місцевої церкви відслужив панахиду за вбитими на барикадах у Києві. До портретів Сергія Нігояна, Михайла Жизневського, Юрія Вербицького поклали запалені лампадки.
Несподіваною виявилася поява на віче старенької матері нашого славного земляка з цього району, незламного козака, що пройшов через тортури озвірілих спецпризначенців Михайла Гаврилюка Марії Василівни. Жінка з хвилюванням розповіла, що виховала сина, як і інших своїх дітей, чесним, справедливим, щирим та правдивим. Координатор Автомайдану Олексій Коломієць після свого виступу на віче з закликом до об’єднання навколо будівництва справді європейської країни для наших дітей щиро подякував Матері за сина та вручив їй квіти. Також учасники віче подарували жінці ікону святого Георгія-Побідоносця.
Автомайданівці побували і вдома у Михайла – у с. Ярівка, де їх радо зустріла дружина козака Оксана. Жінка зізналася, що дуже хвилюється за чоловіка, але ніяк не могла, та й не посміла зупинити його 4 грудня, коли Михайло вирішив їхати до Києва. Молилася разом з родиною, аби залишився живим, коли дізналася, що чоловіка схопили беркутівці. Сльозами обливалася, коли мовчав телефон, коли бачила відео знущання над коханим. Дружина вже дуже хоче побачити його вдома, але Михайло, коли телефонує, просить почекати «до перемоги». Він каже, що тільки тоді зможе прямо дивитися у вічі своєму синочкові…
З Ярівки автомайданівці рушили на Новоселицю, а звідти – до Чернівців. Дорогою багато автівок приєднувалися до автоколони з прапорами України, сигналами вітали учасників автомайдану, на знак згоди з акцією привітно махали їм руками.
– За такої підтримки неодмінно все налагодиться, – каже співкоординатор чернівецького Автомайдану Ігор Жижиян. Люди вже неабияк натерпілися від влади і готові діяти рішуче, аби відчути себе справжніми господарями на своїй землі.
Наталя БРЯНСЬКА