Революційні романтики

Кожна революція має свою класичну формулу. Її
чітко охарактеризував Отто фон Бісмарк, залізний канцлер Німеччини. Він сказав, як відрізав : «Революцію задумують генії, роблять романтики, а пожинають плоди негідники».

І таки це правда.

У нас революція триває вже третій місяць. Дійсно, якісь генії її задумали, а романтикам підкидають тільки дров у вогонь чи гумових шин на вогняну барикаду.
Спочатку Янукович обманув ЄС і українську націю. Студенти повстали. Коли хотіли вже розходитися по домівках, їх не пустили. 30 листопада «Беркут» жорстоко побив студентів. Повстали тоді їхні батьки. «Беркут» побив батьків 1 грудня. Повстала Україна. «Беркут» побив Україну 11 грудня. Україна стояла. Потім святкувала Новий рік і Різдво та хотіла вже розходитися. І тут з’явилися закони 16 січня. Запалали барикади. Перші смерті, стрільба і «коктейлі Молотова».

З’ява бойової одиниці ук-раїнської нації – Правий сектор. Це — романтики революції. Пройдисвіти будуть згодом.
А тепер спробуймо перейти на наш буковинський рівень. Революція у краю, де варто жити, не виникла на порожньо-му місці. Її, як і по всій Україні, спровокувала влада. Папієв керував скільки міг. І тішив себе тим, що він є князем на Буковині. Він міг карати і милувати. Він підпорядкував собі і під себе пресу і ТБ, партії і громадські організації. Він усе по-ділив, покроїв і – князював.

А 24 січня з’ясувалося, що не все йому так, як хотів. Громада – це вам не партія з продажними лідерами чи ГО, підгодована Америкою чи Європою і трохи Папієвим. Громада – це сила. Повстала громада буковинська, і втік Папієв з обласної ради та ОДА. Спочатку він зробив спробу зіштовхнути міліцію з громадою. Не вдалося. Бо буковинці — толерантні люди. А в міліції також були, є і будуть буковинці. Тому буковинці не билися один з одним, а прогнали Папієва. Аби не ділив людей. Вони ж-бо йому не трюхани драчинецькі. А горді буковинці.

Пересидів Папієв буремні дні десь на підпільних квартирах і повернувся до хати. Бо революція входила у нову стадію. Вона виконала одну із своїх місій. А саме, показала Януковичу і його янучарам (Папієву в тому числі), що вся Україна піднялася на боротьбу з ненависним антинародним режимом. Всі адміністрації західної та центральної України були захоплені громадами. Всі януковські намісники втекли від народу. Щоправда, було кілька тверезомислячих, як, наприклад, Борис Клімчук з Волині, котрі попросили прощення у громади і вступилися. Янукович відразу їх покарав, аби іншим не кортіло йти разом зі своїм народом.

Отож кілька днів Папієв рулив з підпілля. Він обзивав усіх буковинців галичанами, варварами, вандалами. Вимагав усіх посадити до тюрми. Навіть не міг собі чоловік дати звіт, що нема стільки тюрем, аби всі буковинці могли там сидіти. Та й не всі правоохоронці так дуже швидко виконували істеричні папієвські забаганки. Тим паче, що з повсталим народом міліція знайшла таки спільну мову. За два тижні перебування в ОДА міліціонери-вевешники побачили гарне і толерантне до себе ставлення людей, а не зверхнє і зневажливе, яке собі дозволяли чиновники ОДА. В таких умовах міліція завжди буде з українським народом. Цікаво, Папієв хоч тепер вже зрозумів це, чи ні?!

А далі треба було гарно вийти з приміщення. Бо буковинці — толерантні люди. Вони показали Папієву, що його не поважають, не хочуть, аби він ними керував, і пішли до своїх справ. Політикам доручили завершити почату революцію.
І як би Папієв не хотів, а сесія облради відбулася 6 лютого. Депутати знайшли між собою спільну мову і прийняли важливі та потрібні рішення. Хоча й змушені були йти на компроміси один одному.

Опозиція пожертвувала барикадами навколо облради, а більшість проголосувала за шість пунктів, потрібних людям, і за бюджет, за яким нам доведеться жити рік.

Не всі однозначно сприйняли жертву опозиції. Тому на народного депутата Максима Бурбака посипався цілий град ударів від своїх. Він мав сміливість відповідальність за ситуацію в області взяти на себе. І, як заявив на прес-конференції, змушений був десь втратити в непопулярних рішеннях, аби врятувати сотні молодих юнаків і дівчат від тюрми. Слід зауважити, що досі прокурор, міліція і суди тримають у заручниках 186 людей, переважно молодих, на яких у будь-який момент можуть відкрити кримінальні справи за зайняття державних установ. А за цією статтею кожному винуватцю (якщо вину доведуть) грозить до 8 років тюрми. Чомусь Папієв дуже хоче, аби буковинські юнаки і юнки свої кращі роки життя томилися у тюрмах. Навіщо вам цього, Папієве?
У час нібито відступу в Чернівцях зародився Правий сектор. Він попередив Папієва, що всіма методами буде захищати буковинців від свавілля партії регіонів та його особистої помсти. Більше того, Правий сектор, який очолює Володимир Рясов з «Тризуба», виголосив Папієву ультиматум, аби він забирався геть з посади голови або виходив з ПР.

Усі прогресивні буковинці підтримали молодь. Афганці також попередили Папієва про неприпустимість переслідування людей і намагання вирішувати проблеми силовим методом.

Проти Папієва і ПР знову повстала вся Буковина, всі політичні та громадські організації краю.
Він, сараку, через підконтрольні йому ЗМІ робить якісь потуги виправдатися, починає погрожувати людям. Але то вже не дає жодних результатів.
Опозиція також не дрімає. Вона стримує пройдисвітів від третього кроку революції. Пам’ятайте Бісмарка: «…а плоди пожинають негідники». Бо ще не зроблено до кінця другий крок. Ще у підвішеному стані перебувають сотні кримінальних справ. Ще не розпущена кривава партія регіонів і її сателіт КПУ. Ще не пішли у відставку Янукович, Папієв і їм подібні. Ще гідра дригається…
Революція триває.

Петро КОБЕВКО

Новини Партнерів