15 жовтня виповнилося рівно 55 років з дня смерті ідеолога українського націоналізму, одіозного політичного діяча Степана Бандери. На момент загибелі йому було 50 років.
Бандера народився 1 січня 1909 року в селі Старий Угринів, яке входило до складу Австро-Угорської імперії, в сім\’ї греко-католицького священика. У студентські роки став членом Української військової організації, а згодом – Організації українських націоналістів. Його кар\’єра стрімко пішла вгору, і вже через кілька років він став територіальним керівником ОУН на західноукраїнських землях. У 1934 році Бандера був заарештований польською владою і засуджений судом до страти, згодом заміненої на довічне ув\’язнення. У 1936-1939 роках він відбував термін у польських тюрмах, а свободу отримав у вересні 1939 року завдяки нападу Німеччини на Польщу. Після розколу ОУН Бандера став керівником так званої ОУН (б) – «бандерівського руху». Після початку Великої вітчизняної війни, німці заарештували Бандеру за спробу проголошення самостійної Української держави і відправили в концтабір Заксенхаузен.
Його випустили з концтабору в 1944 році, і через три роки він став керівником Проводу ОУН. У 1959 році Бандера був убитий агентом КДБ Богданом Сташинським. Знаряддям вбивства був пістолет-шприц з ціаністим калієм, який агент сховав у згорнутій в трубку газеті. Цікаво, що в 2010 році Бандері було посмертно присвоєно звання Героя України. Проте вже через рік рішення скасували через відсутність у нього громадянства України. Вчора, 14 жовтня, Верховна Рада намагалася включити до порядку денного законопроект про визнання Організації Українських Націоналістів і Української Повстанської Армії воюючою стороною у Другій світовій війні за свободу і незалежність України. Однак депутати не змогли це зробити навіть з сьомої спроби.
Джерело: УНІАН
peredplata
