\”Контратака \”кіборгів\” в новому терміналі! З причини загрозливої обстановки і прориву противника на другий поверх нового терміналу вчора в день в аеропорт на допомогу захисникам прибув свіжий підрозділ наших десантників. Про це у Фейсбук повідомив журналіст Юрий Бутусов.
Українські підрозділи в новому терміналі зробили контратаку на другому поверсі термінал, щоб відкинути штурмові групи російських регулярних військ замаскованих під \”ополченців\” банди Мотороли \”Спарта\”. У запеклому ближньому бою противник був вибитий з більшості приміщень на другому поверсі, який має ключове тактичне значення для утримання будівлі.
Запеклий ближній бій з великими силами піхоти противника тривав вчора весь день, і ввечері. Кілька разів майже доходило до рукопашної – противників розділяло 3-5 метрів. Це реальний Сталінград в 21-му столітті.
Контроль за терміналом в наших руках. Противник встановив прапори \”ДНР\” на краю будівлі, і зберігає позиції в підвалі нового терміналу, на третьому поверсі. Установка прапорів – це єдиний \”успіх\” противника за день. Черговий 156-й \”захоплення аеропорту\” \”Моторолою\” закінчився тим же, що і всі попередні штурми. Російські загони зазнали великих втрат. Новий термінал під нашим контролем, відступати з терміналу наші війська не збираються.
Російські війська ведуть артилерійський вогонь по всьому фронту в районі аеропорту, намагаються придушити українську артилерію, зірвати перекидання резервів і постачання на допомогу захисникам аеропорту. Всі українські села на лінії зіткнення піддаються масованим ударам\”.
Ситуація в донецькому аеропорту залишається вкрай напруженою. Російські військові не припиняють наступу, зазнаючи при цьому великих втрат. Про обстановку в аеропорту розповідає у своєму Facebook журналіст Петро Шуклинова з посиланням на інформацію від одного з кіборгів, передають Патріоти України.
“Валерій Логінов (Позивний Аскольд):” Дзвонив нашим хлопцям на термінал, уточнював інформацію, а то в інтернеті почали з’являтися панічні розмови. Розмова проходила під звуки безперервної стрільби автоматичної зброї, доводилося знову уточнювати інформацію, перепитувати. У нашому тилу від страху очі великі. Там паніки немає. Спокійний голос, впевненість, прохання допомогти з питань вогневої підтримки. Допоміг чим зміг. Вийшов на міністра оборони, прояснив ситуацію. Міністр тут же зв’язався з людиною на полі бою і отримав інформацію з перших вуст. Справа пішла значно веселіше, наша артилерія вступила в роботу після деякої заминки.
У захисників терміналу важкий день. Артилерія противника до обіду давила нашу оборону без перекурів. САУ довбали 152 мм снарядами, “Гради” накривали залпами. Танки з боку “Спартака” вели вогонь прямою наводкою. Міномети розстрілювали верхні поверхи нового терміналу крізь діри в міжповерхових перекриттях.
Будівля, побудована з сучасних матеріалів, прострілюється фактично наскрізь, як по вертикалі, так і по горизонталі. Земля, фундамент і кожен елемент конструкцій здригається від важких ударів. Як себе почувають хлопці в момент обстрілу? Адреналін зашкалює. Страшно, жити хочеться кожному, але розуміння завдання і відповідальність: утримати позицію, захистити термінал, допомогти товаришеві, прикрити вогнем сусіда – на першому місці, іноді навіть всупереч інстинкту самозбереження. Це і є сміливість, героїзм. Безперервний гуркіт автоматів, чмокаючий звук пострілів з підствольних гранатометів. Приліт куль, які дзижчать як розсерджені бджоли на пасіці, противний рикошет від бетонних конструкцій. Відстріляні гільзи під ногами розсипами. Вже не запах згорілого пороху, а густий чад, змішаний з продуктами згорілого тротилу. Близький розрив снаряда, густа хвиля спресованого повітря такої сили, що валить з ніг і заметіль осколків …Зараз ніч.
Це у Вас вдома горить світло, Вам неприємно крокувати у темряві, побоюючись піддати ногу або напоротися на перешкоду … А там, на терміналі, ніч наступає значно раніше, як тільки починає темніти. Кожен боєць строго на своєму місці, у своєму опорному пункті, поруч з бойовими товаришами. Освітлення просте: тільки сполохи пострілів. У темряві спалах вогню – це ворог. Ми стріляємо навскидку по цим спалахам. Їх багато і їх треба придушити. Тут Вам не “Контр Страйк», не «Колл оф Д’юті” … Тут стріляють у тебе і твої кулі летять, щоб вбити супротивника. Вбити. Або він уб’є тебе. Третього не дано. Перезавантажити цю “іграшку” не можна … Також як підняти на ноги полеглого друга, з яким ще пару хвилин тому ти міг ділитися сигаретою або ковтком води. Одного, в рану якого, ще пару хвилин тому ти заштовхував “целокс” чорними від бруду пальцями. Гаряча кров густо липнула до твоєї шкіри … Його останній хрип, останнє слово, останнє прохання або останнє мовчання … Його очі залишаться на все життя … Коротке, у кілька хвилин, або на роки, що відміряє Богом.
На другому поверсі нового терміналу розгулювали кадировці, кричали від радості, що прорвалися крізь стіну артилерійського вогню, що прикриває підходи до терміналу. Стіну розривів і осколків, що методично викошували піхоту Путінюгенд. Кричать по радіостанціях з вимогою підкріплень. Кричать нашим хлопцям, щоб здавалися, але ми знаємо, що здаватися не можна. Кадировці особливо жорстокі.
На підземній автостоянці також перебувають сепаратисти. Артилерія сепаратистів практично не працює – бояться зачепити своїх. Наша артилерія на висоті – працює практично без зупинки. Ми не тільки перемелюємо підкріплення піхоти, а й результативно “гасимо” виявлені артилерійські позиції путлерюгенда. Втрати сепаратистів жорстокі, але росіянам не звикати, їх стиль життя і війни ніколи не мав уявлення про цінність людського життя.
Контратака і тепер ключова позиція на другому поверсі знову наша. Підсумок на поточний момент: росіянам не вдалося досягти поставленої задачі по захопленню терміналу. Вранці підійшли наші резерви і зайняли позиції. Противник не орієнтується в терміналі, географія через руйнування поступово змінюється і складно розібратися в хитросплетіннях конструкцій під нашим вогнем. Особливо в нічний час. Після контратак наших хлопців знову захищені площі будівлі, винищена чергова партія 300 “Стрілківці” … З штурмової групи “Спарта” … Яка вже за рахунком?
Перемога буде за нами! Смерть ворогам! “.
http://expres.ua/news/2015/01/16/123985-doneckomu-aeroportu-spravzhniy-stalingrad-rukopashnymy-boyamy-seredyni
peredplata
