Вибір без купців

Новий закон про вибори народних депутатів став шансом для України. Чи використаємо ми його на 100% — покаже час. Опозиція пішла на компроміс, обмінявши «хотілки» влади на чесність виборів. Закон жорсткий, але саме такий сьогодні й потрібен. Хоча у багатьох політиків із рейтингом на рівні статистичної похибки (а це 2%) він викликав справжню істерику.

Прийнятий парламентом України закон про вибори народних депутатів, що заборонив блоки і встановив прохідний бар’єр на рівні 5%, фактично залишив у грі три партії. У парламент напевно проходить Партія регіонів (коли в нас не проходила партія влади?), «Батьківщина» і «Фронт Змін». Мало? Більш ніж достатньо. Завдяки поправкам, внесеним опозицією, закон серйозно ускладнює фальсифікації. Тож законотворчістю зможуть займатися ті, кому довіряє виборець. Без випадковостей і підтасувань. А підвищення прохідного бар’єру дозволить залишити за бортом «малий і середній парламентський бізнес».

Погодьтеся, останнім часом у парламенті складалася ірраціональна ситуація. Партії, що отримали в сумі підтримку більшості українців, були змушені йти на поклін до дрібних фракцій на кшталт КПУ, СПУ або Блоку Литвина. І люди, які отримали підтримку 3% виборців, диктували свою волю. Будьмо відверті до кінця — просто конвертуючи свої два-три десятки мандатів у дзвінку монету чи посади у виконавчій владі. Реформи, зрозуміла політика і чітке виконання даних виборцям обі-цянок в умовах таких «ринкових відносин» нівелювалися.

Справді, набрати 3% за певних зусиль може луганський рух любителів кішок чи харків-ський клуб шанувальників пива. Навіть якщо десяток ліліпутів об’єднається в блок і набере необхідний відсоток, діла не буде. Подивіться на сьогоднішній НУНС — на їхньому тлі лебідь, рак і щука — просто взірець єдиної команди. Чи мають вони моральне право диктувати всій країні свою волю? Ні. Але фактично саме це ми спостерігали у парламентах кількох скликань. Давайте бути чесними. Є гідні люди в команді? Є нормальна і зрозуміла програма? Якщо ці цінності поділяють українці, тоді отримати 5% — не питання. Уперед, нехай народ підтримає гідного. А все інше — істерики та скарги купців, які прогадали. Не можеш переконати 5% українців у своїй корисності — вільний. Грубо, але чесно.
Новий закон про вибори не тільки відсіяв умільців конвертувати мізерні мандати в реальні готівкові. Він серйозно ускладнив фальсифікації результатів, які торік серйозно спотворили реальний результат. І це — дійсно перемога опозиції. Контролювати процес тепер можуть не тільки представники парламентських партій, а й усі зацікавлені учасники. Тобто, і представники мажоритарних кандидатів. Кровно зацікавлені в чесності підрахунку. Домовитися з усіма для влади — завдання надто складне. Тепер за два порушення (а їх нескладно підлаштувати — надрукував десяток фальшивих листівок, і все) не можна просто зняти кандидата з виборів. Ускладнено голосування на дому, маркування бюлетенів унеможливлює переміщення їх із однієї ділянки на іншу. А це все — улюблені технології фальсифікаторів.

Боятися мажоритарної системи не варто. Фальсифікації на користь конкретного кандидата зробити не простіше і не складніше, ніж на користь партії. Головне — тепер це можна набагато успішніше контролювати. І бюлетені зберігаються п’ять років. Тож підтасовувати результат на догоду сьогоднішнім командирам дуже ризиковано. Новий закон не робить сильнішими позиції влади чи опозиції. Він прибирає наносне дрібне сміття і ускладнює підтасування. Останнє (і основне) залежить тільки від виборця. Це і є демократія — вільний вибір та повна відповідальність за нього.

Василь ПРОКОПЧУК

peredplata