Президент України Петро Порошенко на прес-конференції заявив, що всі зароблені гроші він витратив на президентську та парламентську виборчі кампанії, а також на допомогу АТО.
В 2014 році в Україні відбулись дві кампанії – вибори президента в навесні та вибори парламенту восени. В 2013 році Петро Порошенко задекларував 52 мільйони гривень доходів. В 2014 році доходи президента зросли всемеро і склали вже 368,9 мільйонів гривень. Так куди пішли гроші президента?
194 МІЛЬЙОНИ НА ВИБОРИ
П
резидентська виборча кампанія стартувала 25 лютого 2014 року. Петро Порошенко став інвестором своєї президентської виборчої кампанії і вклав в неї одноосібно 96,5 мільйони гривень. Таким чином людина заробила в 2013 році 52 мільйони гривень, вибори розпочались, як бачимо взимку 2014 року. Питання звідки в неї за два місяці нового року з’явились 96,5 мільйонів гривень на формування виборчого фонду, залишається відкритим. Є припущення, що він за цей час акурат перед виборами отримав дивіденди, легалізувавши таким чином кошти на виборчу кампанію.
Щодо парламентської кампанії, яка стартувала 28 серпня 2014 року, то виборчий фонд політичної партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» складався з коштів самої партії і становив 97, 35 мільйонів гривень. Якщо припустити, що партійні кошти – це кошти президента, то дві виборчі кампанії йому вартували 193,85 млн. грн. Тим часом, за минулий рік загальна сума благодійних пожертв Петра Порошенка становила 123 мільйони гривень. Тобто, загалом 316, 85 мільйони грн.
Окрім того, президент в декларації вказав, що в 2014 році вклав 101,7 мільйон гривень в банки чи інші фінустанови і 16,5 мільйони грн. внеску до статутного капіталу підприємств, організацій. Тобто, набігає в 2014 році витрат в 435,05 мільйонів гривень при задекларованих 367 мільйонах.
CorruptUA.org писав про непрозорість витрачання коштів на проведення передвиборчої агітації в ЗМІ під час парламентських виборів, де одним з найбільших «джинсовиків» виявився саме Блок Петра Порошенка.
ВИТРАТИ ПРЕЗИДЕНТСЬКОЇ ПАРТІЇ
На сайті партії «Солідарність» міститься фінансовий звіт партії за 2014 рік. Там задекларовано 100,782 мільйони гривень доходів. Хто саме фінансував партію – не вказано.
В законодавстві немає вимоги вказувати дані про спонсорів партій. В той час, як є обов’язок у звітах про використання коштів виборчих фондів вказувати дані про осіб, які робляться внески у виборчий фонд партії. У випадку ж Блоку Петра Порошенка виборчий фонд формувався з партійних грошей. А партійні кошти, відповідно до вказаного вище звіту, – це пожертви громадян. І 97% цієї суми було витрачено на вибори (97, 347 мільйони грн.). Хороша така собі схема завуальованого фінансування виборчих кампаній.
А тепер детальніше про витрати політичної партії на утримання. Так, на зарплату в 2014 році витрачено 30 тисяч грн. та 11, 1 тисяч грн. сплачено єдиного соціального внеску. Як нам вдалось довідатись, в офісі партії по вулиці Лаврській, 16 (центр Києва, де оренда квадратного метра стартує від 200 грн. за місяць), працюють як мінімум секретар та бухгалтер. Якщо вірити фінансовому звіту і задекларованим 30 тисячам на заробітну плату, то вони щомісяця отримували брудними в середньому по 1250 грн. або 56 доларів. При середньостатистичній в 2014 році по Києву 5 401 грн.
За оренду майна партія президента за рік сплатила 149,4 тис. грн. До речі, вулиця Лаврська, на якій розташовується офіс партії та Порошенко фігурували в скандалі щодо земель колишньої взуттєвої фабрики «Київ».
Та окрім того, що офіс знаходиться в самому центрі Києва, і якщо не за оренду, то хоча б комунальні тут треба сплачувати, 27 серпня 2014 в партія провела з’їзд. Він відбувся не в офісі, а в НСК «Олімпійський» в «Холі чемпіонів».
Ми отримали прайс-лист НСК «Олімпійський», згідно з яким оренда «Холу чемпіонів» на день вартує 31 600 грн. Зважаючи, що там було 125 делегатів, кава-пауза стартує від 6 тисяч грн., а фуршет – від 65 тисяч грн.
Таким чином виникає багато питань стосовно відповідності даним, вказаним в офіційному фінансовому звіті, та реальними витратами та тому, з яких джерел вони покривались.
ЗВІТУЮ НЕ ЗВІТУЙ
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про політичні партії», політична партія зобов’язана щорічно опубліковувати в загальнодержавному засобі масової інформації фінансовий звіт про доходи і видатки, а також звіт про майно політичної партії.
В 2014 році Сергій Анрушко спробував дізнатись про фінанси партій, але виявилось, що звітують одиниці. А самі звіти – прості загальні цифри без деталізації – публікують в маловідомих медіа.
Ми спробували знайти на сайтах парламентських партій фінансові звіти за 2014 рік. Окрім звіту президентської партії «Солідарність», фінансовий звіт на сайті оприлюднили ще дві парламентські партії. Партія «Самопоміч», яка оприлюднила 21 березня 2015 року звіт на сайті, теж не вдавалась до подробиць як доходів, так і видатків. В звіті про партійні гроші за 2014 рік у вигляді інфографіки вказані доходи (31,326 мільйонів грн.) та видатки (29, 789 мільйонів гривень). 27 мільйонів «Самопоміч» витратила на використання ЗМІ.
15 квітня 2015 року оприлюднив свій звіт і «Народний Фронт». Партія хоча й запрошує людей надавати добровільні внески для партії, але деталі щодо їх використання не вказує. Відповідно до фінансового звіту, що оприлюднений 15 квітня, в 2014 році надходження склали 102 165 000 грн. (це доходи у вигляді безповоротної фінансової допомоги і добровільних пожертвувань 102 165 000 грн.). Видатки партії у 2014 році склали 96 571 028 грн. Сума витрат на виконання статутних завдань та формування виборчого фонду Політичної партії «Народний фронт» становила 96 571 028 грн.
На сайтах ВО Батьківщина, Радикальної партії, Опозиційного блоку фінансових звітів немає.
Рух «Чесно» довідався, що на рахунки партії Опозиційний блок в 2014 році надійшло 110 млн. грн. пожертв від невідомих донорів. «Батьківщина» задекларувала 84 млн. грн. доходів. Радикальна партія проігнорували запити активістів. Лідер Радикальної партії Олег Ляшко сказав шукати фінансові звіти партій на сайті Верховної ради України.
Здались би внести зміни як мінімум до статті 17 ЗУ Про політичні партії, а саме – зобов’язати партії публікувати звіти на офіційних сторінках партій, а також деталізувати, яким має бути фінансовий звіт. Можливо, навіть форму звіту запровадити, як це зроблено з звітуванням про використання коштів виборчих фондів.
Так, в Німеччині політичні партії, які отримали підтримку виборців, і які отримують державне фінансування зобов’язані вчасно надавати звіти та фінансові виписки коштів з рахунку. Якщо ж виявлено якісь махінації, то партію можуть оштрафувати на 10% від вартості активів партії, або ж посадити відповідальних осіб на 5 років.
Аналітикиня ОПОРИ, кандидатка політичних наук Олена Рибій розповіла, що у демократичних країнах, таких як Великобританія, Польща, Канада, Австралія законодавство жорстко та детально регулює фінансову звітність партій як під час виборів, так і у міжвиборчий період. Більш того, за громадянами цих країн визнається невід’ємне право на доступ до такого виду даних: на сайтах своїх виборчих комісій вони можуть ознайомитися з детальними звітами щодо партійних витрат і надходжень.
«У деяких випадках навіть розміри окремих пожертвувань є доступними разом з іменами та адресами жертводавців, але зазвичай лише тих, благодійні внески яких перевищили певний мінімальний ліміт. Це, з одного боку, захищає право дрібних жертводавців на анонімність, а з іншого – не порушує право громадян знати, хто є основними спонсорами партій», зауважила Олена Рибій.
«В Україні ж регулювання питань партійної діяльності дуже слабке. Зокрема це стосується прозорості фінансування партій. Закон «Про політичні партії в Україні» навіть не деталізує видів фінансових надходжень партії і їхніх граничних розмірів, належним чином не визначає порядок звітування. Відповідно до статті 17 Закону України «Про політичні партії» останні зобов’язані щорічно публікувати в загальнодержавному засобі масової інформації фінансовий звіт про доходи, видатки та майно партії. Але це положення надто розмите. Воно не деталізує, що саме має містити такий звіт – узагальнені показники або розширені постатейно, невідомо, який орган має контролювати дотримання партіями цього положення і які санкції накладаються на партію-порушника. А також – у яких ЗМІ шукати ці звіти і чи самі працівники Міністерства Юстиції знають, де такі звіти були розміщені.
Як і у ситуації з багатьма іншими нормами закону про партії, норма про публічне звітування масово ігнорується і не виконується, перетворилася на «добровільну справу». Лише у 2013 р. 4 з 5 парламентських партій на запит ОПОРИ показали свої звіти і розказали, де вони їх опублікували. Виявилося, що лише ВО «Свобода» деталізувало партійні витрати, але натомість не розказало про партійне майно, 3 партії опублікували звіти у своїх партійних, а не загальнонаціональних газетах. Риторичним залишається питання, хто ж бачив звіти інших, непарламентських партій, яких у нас зареєстровано на даний час аж 242? На жаль, наразі жодна з громадських організацій не піднімає питання про проблеми з регулюванням діяльності партій, не лобіює зміни у цій сфері. Усі, як завжди, забули про проблеми з українськими партіями до наступних виборів, а їх потрібно вирішувати саме у міжвиборчий період», наголосила експертка.
Національне агентство з питань запобігання корупції, яке було створено навесні 2015 року, мало б займатись деклараціями посадовців. Обіцяють, що воно запрацює вже влітку цього року. Тобто от-от. І перевірка декларації президента держави стала б дуже показовою в діяльності цього органу. Так само, як і перевірка фінансово-господарської діяльності парламентських партій новоствореним Національним антикорупційним бюро.
Надія Вірна
peredplata
