Лист Юлії Тимошенко керівництву СІЗО. Повний текст

Лист Юлії Тимошенко керівництву СІЗО. Повний текст\”В.о. начальника Київського СІЗО

п. Домбровському Є.С.

Висловлюю Вам своє крайнє людське обурення аморальною відеозйомкою, яка була проведена працівниками СБУ 14 грудня 2011року в моїй присутності у камері медично-санітарної частини Київського СІЗО.

Вимагаю від Вас публічно спростувати неправдиву інформацію, що ця відеозйомка проводилася невідомо ким та прихованою відеокамерою. Ви добре знаєте, що 14 грудня в супроводі офіційних посадових осіб СІЗО до камери увірвався офіцер СБУ зі знімальною групою, яка його супроводжувала, та всупереч моїм запереченням почали в упор мене знімати. Вони скористалися тим, що я прикута хворобою до ліжка та не можу ухилятися, уникнути від прямої відеозйомки в обличчя. Це виглядало майже як розстріл.

Також висловлюю своє крайнє обурення фото та відеомонтажем умов мого перебування в СІЗО. Вам, як одному з керівників СІЗО, добре відомо, що я ніколи!!! не знаходилася в камері 242 в таких умовах, як показали по телебаченню. Камера 242, в якій я перебувала до переведення в медично-санітарну частину СІЗО, була зовсім іншою. Ви дуже добре знаєте, що в камері 242 ми знаходилися втрьох в п\’ятнадцяти квадратних метрах з вікном без скла, без гарячої, а часом і без холодної води, з бетонною підлогою, полицями та табуретками, збитими з необроблених дошок ув\’язненими, та \”парашею\” за метровою перегородкою. Про які \”плазми\”, душові кабінки та дзеркала з кахлями Ви дезінформуєте людей. Саме тому я вимагаю від Вас офіційно спростувати неправдиву та неправедну інформацію, що камера 242 з інтер\’єрами, які продемонстровані по телебаченню – це камера, у якій я знаходилась, знаходжусь або буду знаходитись.

Також я категорично відмовляюся від переведення в будь-які особливі, спеціально відремонтовані камери після завершення лікування в медично-санітарній частині СІЗО. По-перше, вважаю це спеціально організованою брудною операцією СБУ за дорученням Януковича для подальшої моєї безчесної компроментації, а по-друге – вважаю аморальним перебувати в спеціально показушно відремонтованих камерах у той час, коли інші ув\’язнені перебувають в скотських, нелюдських умовах утримання та сплять по черзі, навіть на підлозі, з причини критичного перевантаження СІЗО.

Вимагаю після лікування перевести мене в звичайну, таку як насправді є, камеру разом з іншими ув\’язненими, щоб під час приїзду в СІЗО європейських та світових представників вони змогли побачити не штучну, гламурну показуху, а справжнє катування ув\’язнених, нелюдське поводження з ними, гірше, ніж з тваринами – причому до того, як суд визнав їх винними.

Якщо Ви після мого переведення в медичну частину СІЗО зробили в камері 242 якийсь спеціальний парадний ремонт, запропонуйте цю камеру мешканцю Межигір\’я, а не мені. Мені відремонтовані каземати не потрібні\”.