Завершилося перша судова резонансна справа у Чернівецькій області. Першотравневий районний суд виніс вирок по справі катування рибалок у Заставнівському районі.
Довго думав суддя у донарадчій кімнаті: від четверга до понеділка не було вироку тим, хто катував людей.
Нарешті вирок прозвучав:
Колишнього голову Заставнівської РДА, Заставнівської райради, першого у списку депутатів від партії регіонів Михайла Бойчука визнано винним. Його засуджено до п’яти років позбавлення волі – умовно.
Такі ж терміни одержали його подільники-родичі: брат і зять. Вони також відбуватимуть 5 років умовно. Не так пощастило охоронцям ставка (вони ж-бо не родина Бойчуків). Їх засудили одного до 5 років ув’язнення, а іншого — до 6,5. Аби знали, як служити негідникам і виконувати їхні забаганки. Проста людина буде гнити у тюрмі, а Бойчук зі своєю родиною житимуть на волі.
Кажуть, що адвокати потерпілих рибалок і прокуратура з вироком суду не погоджуються. На їхню думку, надто м’яке покарання нестиме Михайло Бойчук. Тому готується апеляційна скарга, у якій, напевне, вимагатимуть покарати Бойчука справедливо: позбавленням волі не умовно, а таки насправді.
Нагадаємо, що у квітні 2011 року Бойчук зі своїм братом, зятем і двома охоронцями ставка у Заставні жорстоко катував чотирьох рибалок, які без дозволу ловили рибу у ставку.
Людей приковували кайданами до електроопори, били битами, ламали ребра, вибивали зуби. Також стріляли з різних видів зброї. Завдяки ЗМІ про цю справу стало відомо президентові України та широкій громадськості. Катів закрили у СІЗО. Бойчуку вдалося одержати довідку про різні хвороби і уникнути ув’язнення. За цей час горе-рибалкам було відшкодовано збитки за побої. І вони вже просили суд суворо не карати катів. На захист катів виступили також московські попи.
Справа рибалок у Заставні підняла цілий пласт проблем цього району. Зокрема, стосунків керівників з простими людьми. Бо що б нам тепер не говорили, а два сторожі, прості українські чоловіки, сидітимуть у тюрмі через те, що служили вірою і правдою Бойчуку. Вони охороняли добро голови і його родини. І карали рибалок не за свою власність, а за чужу для них.
Тепер родина Бойчука на волі, а люди – у тюрмі. Якщо Бойчук не докладе зусиль, аби їх звільнити також, то його мораль впаде до найнижчої позначки. Шкода, що московські попи так щиро молили пощади Бойчуку, і у той же час не помітили простих українських людей. Шкода, що тисячі заставнівчан писали звернення з проханням випустити Бойчука, і ні півсловом не згадали про своїх односельців. Тих, хто є такими ж, як вони. Хто потерпає від розгулу розгнузданого і безкарного поміщика-ката. Бо досить легко могли помінятися місцями катовані рибалки зі своїми катами-сторожами. І, напевне, вони б поводили себе так само, як і їхні кати. Бо під кінець суду вони вже просили суддю не карати так жорстоко Бойчука. Мовляв, їм за рани заплачено. До того Бойчук платив за службу сторожам, що завдавали рани. Тепер платив за самі рани? Виходить, за гроші Бойчук міг купити собі все: катів, покатованих, свободу, попів і простих людей?.. А де ж правда? Ходить долинами… А неправда поміж нами…
Не забуваймо, що незабаром покарання нестиме ще один фігурант Бойчуківської справи. Це – головний лікар Чернівецької лікарні Халатурник. Він зумів Бойчука вберегти від взяття під варту, поклавши його до лікарняної палати. За якийсь час пану Халатурнику інкримінували злочини, пов’язані з господарською діяльністю та перевищенням службового становища. Зараз від тюремної камери його рятує застава і лікарняна палата. Одужає – буде відповідати. І не виключено, що сидітиме у тюрмі. За що? За те, що вигороджував ката?
Чому прості люди мають нести кару за того, хто над ними знущався, хто їх безкарно карав і ними керував?..
Найприкріше у цьому є те, що ці прості люди підписують листи на захист катів і просять суди цих катів не карати.
То хто ж вони, ці люди?
Петро КОБЕВКО