Завершується другий рік цілковитого і безроздільного панування в нашій державі партії регіонів. Ця партія з приходом Віктора Януковича на місце Віктора Ющенка від зими 2010 року зуміла підкорити собі всю Україну.
Нехай не тішаться наші опозиціонери декоративною владою в Галичині. Бо там нібито ВО «Свобода» виграла місцеві вибори і має більшість в обласних радах. Але ні у Львівській, ні у Тернопільській чи Івано-Франківській областях не за-блокована діяльність облдержадміністрацій та їхніх керівників-регіоналів. Більше того, галицькі адміністрації чітко і однозначно заявили, що вони підтримують курс партії регіонів та її Януковича. Аби ні у кого не залишалося жодних сумнівів, то всі голови стали партійними. Останнім до партії регіонів вступив Михайло Вишиванюк з Івано-Франківська.
ВО «Свобода» мовчки проковтнула гірку регіональну політичну пігулку.
Велику неприємність у 2011 році українській нації приніс Віктор Ющенко. Він розвіяв сумніви тих, хто йому ще довіряв, у тому, що тільки його «діяльність» дозволила захопити Україну регіоналам. Його якась патологічна ненависть чи тваринний страх перед Юлією Тимошенко вилився у помсту всьому українському народові. Він нам мстить руками Януковича, Азарова, Табачника та інших.
На превеликий жаль, правду сказав Геннадій Москаль про американські вілли екс-президента Віктора Ющенка. Недавно на прес-конференції у Чернівцях народний депутат підтвердив свої слова. Більше того, він розповів, що про віллу Ющенка у Чикаго говорить вся українська діаспора. Наш земляк Данило Яневський, який працює на Чикагському україн-ському радіо, підготував передачу про нерухомість Ющенка в Америці. Після ефіру українська громада Чикаго почала висловлювати невдоволення з приводу того, що сім’я Ющенків проживає з ними у сусідстві. Люди прямо говорили про своє обурення поведінкою Віктора Андрійовича. Напруга у стосунках української громади Чикаго і екс-президента аж зашкалювала. Геннадій Москаль розповідає, що сім’я Ющенків змушена була продати свою віллу у Чикаго і переїхати до іншого американського штату.
Прикро, соромно і боляче слухати таку інформацію. Бо нація мала надію на президента Віктора Ющенка. А він цю надію зрадив. Його поведінка стала першопричиною захоплення влади Віктором Януковичем і його партією регіонів.
Отож увесь 2011 рік влада діяла вкрай агресивно. Будь-які прояви протестів швидко придушувалися, активістів, опозиціонерів переслідували й карали. Новий рік розпочався з репресій над українськими патріотами, котрі знищили пам’ятник катові українського народу Й. В. Сталіну. Його встановили комуністи Запоріжжя біля свого офісу. Замість того, аби подякувати патріотичній молоді, влада почала репресії. Юних патріотів з ВО «Тризуб» та ВО «Свобода» кинули до в’язниці і судили.
Зараз вони відбувають покарання, а комуністи Запоріжжя, ніби навмисне, з викликом спорудили новий пам’ятник Сталіну. Влада це сприймає як належне. Не забарилася реакція окремих партій та української інтелігенції. У Запоріжжі та Івано-Франківську з’явилися бігборди з портретом Гітлера, який вимагає пам’ятника собі. Бо він, як і Сталін, знищував українську націю. Бігборди зняли.
Далі влада репресувала лідерів Податкового майдану. Видно, Янукович добряче налякався виступів проти нього і його уряду. Тут вже не виступали політики, інтелігенти чи люмпен. На майдан вийшов середній клас. А партії регіонів він не потрібний. За рік Янукович з Азаровим і Тігіпком намагалися зруйнувати середняків України, знищити малий і середній бізнес й залякати непокірних. Не вдалося!
Тоді почалися репресії проти тих політиків, котрих підтримує український народ. Спочатку кинули до в’язниці Юрія Луценка та окремих міністрів уряду Юлії Тимошенко. А 5 серпня посадили у тюрму її. Незважаючи на протести, на обурення цивілізованого світу. Янукович та його команда чинять розправу над опозиційним політиком. Напевне, таки бояться ті, хто прийшов до влади, Юлії Тимошенко. Вони роблять все, аби не допустити опозиціонерку до виборів 2012 року.
Під знаменами майбутніх виборів діяла й наша крайова влада. Голова ОДА Михайло Папієв і його привезена команда вторинних регіоналів (вони всі вступили до партії ре-гіонів після виходу з СДПУ(о), НРУ та інших партій) хвалилися високими досягненнями у всіх сферах життєдіяльності Буковини. Та все це були порожні слова. Насправді ж наша область разом з Луганською посідає останні місця у сільськогосподарському виробництві. А днями з’ясувалося, що Буковина займає третє місце в Україні по контрабанді. У нас різко впало промислове виробництво, не працює будівельна сфера. Тільки завдяки тому, що з області неконтрольовано вивозиться необроблена деревина, ще тримається ця влада на плаву.
Аби відволікти увагу людей він насущних проблем, влада підкинула нам кілька меседжів, над якими досі ламають пера журналісти і партійні штандарти політики. Навесні Чернівецька міська рада відправила у відставку багаторічного міського голову Миколу Трохимовича Федорука. Винити у цьому тільки регіоналів і місцеву владу було б несправедливо. Микола Трохимович також винен у своїй відставці. За багаторічне керування він втратив пильність, заколисався і, напевне, у нього запаморочилася голова від непорушності своєї влади у місті. Коли йшов на вибори востаннє, то не допоміг своїй партії «Єдність» подолати 3-відсотковий бар’єр. Сподівався на соратників від БЮТу і «Фронту Змін», гадав, що перехитрить і партію регіонів. Він навіть брав на посади регіоналів, а не порядних людей. Думав, що регіонали є хороші й нехороші. Регіонали скрізь одинакові. Весною БЮТ з Петром Гасюком зрадив Юлю, Федорука і Батьківщину. Регіонали цим скористалися і позбавили Федорука посади. Досі нема у місті мера.
Заохочені успіхом у Чернів-цях, регіонали повторили цю ж схему у Новодністровську, де усунули з посади мера-фронтовика Руслана Панчишина. І там досі нема мера.
А враховуючи те, що зимою помер голова обласної ради Василь Ватаманюк, вже скоро рік область безголова.
Немає голів у Сокирянському та Заставнівському районах. Під криміналом ходить голова Вижницької районної ради. Вже засуджено екс-голову Заставнівщини, першого у списку партії регіонів до районної ради Михайла Бойчука. За те, що катував людей.
Збиваючи докупи події 2011 року, доходимо сумного висновку – область котиться у фінансово-економіч-ну прірву, а керують нами ті, хто має чи мав проблеми із законом.
Отож нічого доброго у році, що відходить, не зазнала Буковина. Що чекає нас у наступному? Покаже «Час».
Петро КОБЕВКО
peredplata
