Як ви думаєте, чи можна створити міцну родину, ґрунтуючись тільки на шлюбному контракті про розподіл майна? Ні?
Відтак виникає питання, а що зробила українська опозиція, як не підписала саме такий контракт 22 січня?Напевно, не варто згадувати, скільки разів українська опозиція підписувала угоди про спільні дії. У 1998 була горезвісна \”канівська четвірка\”, потім були об\’єднання в рамках \”України без Кучми\” і \”Повстань, Україно!\” і зрештою – об\’єднання навколо Віктора Ющенка у 2004 році.
Кожне з цих об\’єднань існувало доти, поки існував спільний ворог. Після того воно зникало як сніг напровесні.
Але якщо в минулі рази провал об\’єднання можна було списати на протиприродне об\’єднання лівих з правими, то 22 січня на Софійській площі об’єднувалися начебто лише націонал-демократи.
Втім ця псевдо ідеологічна єдність ніяк не може бути гарантією єдності опозиції після виборів. Та, в принципі, й під час них.
По факту, опозиція домовилася між собою не про спільні дії, не про спільне бачення тих чи інших питань, а лише про ненапад в рамках балотування в мажоритарних округах. Все!
Більше того, здається, визначати, хто куди йтиме, взяли на себе повноваження лише \”Фронт змін\”, \”Батьківщина\” і \”Свобода\”. Точніше кажучи, скоріше навіть перші дві сили. \”Свободу\” взяли в когорту лише, щоб не повторити історію тернопільських виборів.
В принципі \”Батьківщина\” і \”Фронт змін\” вже показали, як уміють думати за всю опозицію, проголосувавши за вельми контраверсійний в принципі, але відносно вигідний для цих сил закон про вибори.
Тепер історія повторилась з угодою опозиції про спільні дії. Як виявилось, малим силам угоду навіть не показали. Дякувати Анатолієві Гриценку, який не побоявся нарядиться \”какашкою\”, і зіпсувати усім цей чудовий \”утрєннік\”.
За його словами, йому угоду пропонували підписати \”не читаючи\”. Віталій Кличко підписав її на коліні, тут же на мітингу, із \”застереженнями\”.
Як пізніше з\’ясував журналіст 5 каналу, навіть тексти угод в редакціях \”Фронту змін\” і БЮТ відрізнялися між собою.
Так, Батьківщина в угоді зазначила, що \”опозиційні партії виступають як об’єднана опозиція\”, а \”Фронт змін\” уточнив, що йдеться лише про \”опозиційні політичні партії, які співпрацюють у Комітеті опору диктатурі\”.
Крім того, у \”Фронту змін\” головний абзац угоди звучав так: \”…(опозиційні сили) формують єдиний список кандидатів у народні депутати України, які балотуватимуться у мажоритарних округах, за принципом – один округ – один кандидат від Об’єднаної опозиції.
Визнають базовими вимогами до кандидатів патріотизм, порядність, принциповість, фаховість, громадський авторитет та бездоганну репутацію та несуть відповідальність за кожного висунутого кандидата перед українським народом\”.
У версії \”Батьківщини\” цей пункт був відсутній. Напевно, соратники Тимошенко добре пам’ятають той список вершиніних, губських, зубіків etc, за яких вони так і не відповіли перед народом у 2006 і 2007 роках.
Лише 25 січня \”Батьківщина\” і \”Фронт змін\” нарешті вивісили ідентичні тексти угоди. При цьому соратники Тимошенко прийняли версію тексту Яценюка.
Що й не дивно.
З літа 2011 Арсеній Петрович в українських реаліях перетворився на нового Віктора Андрійовича Ющенка. Тому скоро на ньому повиснуть всім давно знайомі \”любі друзі\” і інші малорейтингові \”європейські демократи\”, яким дуже хочеться бути якщо не при владі, то принаймні у парламенті.
Відтак постає питання, хто буде цими кандидатами у список, і ДЕ і ХТО їх узгоджуватиме?
Ні Турчинов, ні Яценюк цього не уточнили.
А Олег Тягнибок в інтерв’ю \”Інтерфакс-Україна\” вельми скептично висловився про ідею Кличка провести \”праймеріз\”.
\”Потрібно точно визначити, що таке праймеріз, щоб не вийшло так, що хтось почув красиве, модне слово і взяв його на озброєння. Якщо мова йде про визначення усередині партії єдиного кандидата в окрузі, то ВО \”Свобода\” постійно проводить такі процедури. У партії неможлива ситуація, коли на один округ претендує кілька кандидатів. Партія \”Свобода\” досить дисциплінована. Крім того, ми ідеологічна партія\”, – заявив Тягнибок.
\”Відповідно проблем з вибором гідних кандидатів у нас немає. Якщо Кличко буде активно брати участь у роботі Комітету опору диктатурі і запропонує якийсь реалістичний варіант визначення кандидатів від опозиції, то ми можемо його підтримати\”, – додав він.
До речі, Тягнибок зачепив цікаву тему – про роботу КОД. Чи він працює взагалі і над чим? Оскільки рядовому електорату його роботи не видно.
\”У рамках КОД зараз створено кілька робочих груп. Одна з них обговорює перелік законопроектів, які буде виносити на розгляд у майбутньому парламенті, сьогодні – опозиційна, але, я сподіваюся, у майбутньому владна коаліція. Я сподіваюся, що ми викристалізуємо той перелік тем і законопроектів, що будуть підтримуватися в рамках КОД\”, – заявив Тягнибок в тому ж інтерв’ю.
Звісно, чудово, що КОД десь там працює над якимось документами. Але чому б про це не повідомити громадськості? Так само як повідомити, хто де і звідки братиме кандидатів у мажоритарні округи.
Опозиція так любить закидати владі непрозорість. Але де прозорість опозиції, що називає себе надією на демократію?
Це прекрасно, що 22 січня опозиція підписала міні-пакт Рібентроппа-Молотова. Але який зиск з того народу? Що їх об’єднує, крім ненависті до Януковича? Що вони реально можуть запропонувати, крім пустопорожніх програм? Чи покаже опозиція перед виборами свої законопроекти?
Так і хочеться процитувати свого колегу: \”От якби опозиція або її лідери підписали спільно зобов\’язання більше не казати ні слова неправди, не продати жодного місця у списку, не прощати владі жодної крадіжки, захищати щодня репресованих, ніколи не взяти жодного хабаря у житті, не спокушатися російськими газовими грошима і популістською ксенофобією, у Євросоюз,нарешті вступити… А то пройдуть по мажоритарці узгоджені корумповані викормлені якимось СБУ чи ФСБ фашисти, і що?\”.
Можна поставити питання ще простіше: де гарантія, що ця опозиція залишиться опозицією владі, переступивши поріг парламенту, а не розпадеться на черговий комплект продажних тушок?
І чи не варто опозиції запропонувати парламенту ще до виборів один єдиний тест на вошивість – закон про відкликання народного депутата виборцями?
В принципі, такий закон могла б внести і Партія регіонів або президент. Але в це так само малоймовірно, як і те, що Віктор Федорович вийде на люди без охорони.
Тетяна Ніколаєнко, УП
peredplata
