У цьому році ми святкували 25-річчя Незалежності.
Чверть століття – час, достатній для того, аби стати дійсно вільною, дійсно незалежною, дійсно соборною, дійсно сильною державою.
Про це говорить досвід післявоєнної Німеччини, Франції, Японії, Південної Кореї.
І більш сучасний досвід країн Балтії, Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини.
Чому ж Україна, яка після розпаду СРСР мала значно більшій економічний, військовий, науково-технічний, соціальний потенціал, сьогодні не серед цих країн?
Чому ми й досі, маючи величезні ресурси, залишаємось країною, де більшість людей не живе, а виживає?
Відповідь дуже проста: у країнах Балтії, у Польщі, Чехії, Словаччині, Угорщині як раніше у Німеччині, Франції, Японії, Південній Кореї, до влади в свій час прийшли патріоти.
В Україні за 25 років Незалежності патріоти у владі не були ніколи. Була колишня компартійна номенклатура,
червоні директори, псевдо-патріоти, відверті злодії, і завжди – олігархи. З подвійним громадянством, рахунками за кордоном, жагою влади і грошей.
Революція гідності змінила багато чого. Нація відчула себе Нацією. Країна відчула себе Країною.
Майдан по-суті став продовженням національно-визвольних змагань українського народу.
Але не відбулося головного – до влади в Україні так і не прийшли патріоти.
Ми бачимо у владі знайомі обличчя. Стару колоду перетасували. Колишні регіонали перефарбувались і увійшли в інші партії.
Хто в коаліцію, хто в опозцію. А олігархи як були при владі, так при владі й залишились. Ніби й не було Майдану, ніби й не було Небесної сотні.
Тому немає реальних реформ. Ні в економіці, ні у соціальній сфері.
Тому падає рівень життя простих людей і стрімко зростає благополуччя можновладців.
А ще й війна, яку розв’язала проти України Росія. Ми переможемо у цій війні.
Бо на нашому боці правда. Але переможемо тоді, коли до влади в Україні прийдуть патріоти.
Ті, для яких Україна не місце заробляння грошей, не ресурс для збагачення, а свята і рідна земля, Батьківщина.
Якої другої немає. Ті, у яких один паспорт – громадянина України, і немає іншого.
Ті, в яких немає «запасних аеродромів», рахунків за кордоном і діти яких навчаються тут.
І яким нікуди тікати, ховаючись від народного гніву.
Україна зробила свій історичний вибір. І треба бути послідовними, аби досягти успіху.
Ніхто не буде робити за нас нашу роботу. На умовляння США, Великої Британії, Франції і Росії ми відмовились від ядерної зброї.
Тоді нам гарантували безпеку. Чого варті ці гарантії ми бачимо сьогодні.
Якби у владі були національно свідомі люди, Україна зберегла б ядерний статус, і сьогодні ані Росія, ані хто інший не зміг би посягнути на наш суверенітет і цілісність.
Історія не пробачає втрачених можливостей… Сто років назад ми програли і мільйони українців були розстріляні, заморені голодом, вивезені в Сибір.
Ми маємо робити висновки! Ми маємо вчитись на свої помилках ! Ми не маємо вірити нікому, крім самих себе! Згадаймо слова Т. Шевченка : \”В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля\”.
Ніхто не допоможе нам перемогти у цій війні з Росією. Ми маємо перемогти самі.
Ніхто не допоможе нам збудувати сильну європейську державу Україну. Ми маємо збудувати її самі.
Ми – це громадяни України. Патріоти. Насправді, нас більшість в країні, але не у владі.
Патріот, громадянин, націоналіст – сьогодні синоніми. За патріотами України – майбутнє.
Тому УНА-УНСО прийняла свідоме рішення – ми готові взяти на себе відповідальність за державу!
Ми йдемо до влади і шукаємо союзників! Разом переможемо! Переможемо внутрішнього і зовнішнього ворога, корупцію, свавілля можновладців.
Ми віримо в українську націю! Віримо в силу і мудрість нашого народу! Разом збудуємо Велику Україну!
Слава Україні! Слава Нації!
#УНА-УНСО