Накінець, після того, як майже рік кричала газета \”Час\” про неподобства, що діяться в селі Котелево Новоселицького району, ватажка незрозумілого релігійного угруповання Сергія Лисака затримано. Врешті влада та правоохоронці знайшли вагомі аргументи та докази для його затримання. Його обвинувачують в незаконному позбавленні волі людини, статтевих зносинах з неповнолітніми та розбещенні неповнолітніх.
\”Месія\” з Котелевого сяде за ґрати
Ватажка нікому досі не зрозумілого релігійного угрупування з Котелевого Новоселицького району Сергія (Олександра) Лисака 11 липня нарешті затримали правоохоронці. Нарешті, знайшлися аргументи, яких так довго шукали служителі правопорядку і чиновники у справах дітей. Дослухались, хоч, таки із запізненням, до волання газети «Час». Бо кримінал у діяльності котелівського «месії» з секти «ATARVЕ» проглядався вже давно і його було видно, як кажуть, неозброєним оком…
Отже, головного «атарвіста» затримано і наразі він перебуває у ізоляторі тимчасового тримання Новоселицького райвідділу внутрішніх справ. Під час обшуку в оселі Лисака знайдено велику кількість ритуальних ножів. За словами начальника слідчого управління УМВС в Чернівецькій області Валерія Склянова, попри зовнішній порядок на подвір’ї оселі сектанта, у приміщенні панував безлад. До того ж, очевидно, за непокору, у одній з кімнат була прикута ланцюгами до ліжка цивільна дружина Сашики (саме так його називають одновірці та земляки). Нагадаю, що цей нелюд має законну дружину Альбіну, а Ніну, як стверджують у селі, колись привіз з Росії. Сашика має по семеро дітей від обох жінок. Зараз він, як сам хизувався свого часу, співмешкає з дівчинкою, котрій наприкінці квітня виповнилося лишень 15 років.
Пригадую побачену під час мого перебування у Котелевому цю зацьковану «месією» дитину – серце крається… Вона виходила з будинку на моє прохання з «благословення» свого «повелителя» — вродлива, юна, з довжелезним пшеничного кольору волоссям, зібраним у хвостик. Замість притаманного такому віку рум’янцю – ледь помітна та вимушена посмішка на блідих щічках…Тоді мені не дозволено було спілкуватися з дівчиною. Бо «хазяїн» щось таке сказав їй молдавською мовою, що та прожогом метнулася сходами до приміщення. Сашика тоді задоволено крекнув – вона ж-бо сама не хоче спілкуватися з пресою… Було видно, що дитина, скоріш за все, не мала іншого виходу, як погодитись на співмешкання з огидним підстаркуватим 49-літнім «казановою», що вподобав собі її під час чергових «собраній». Нині це дівча також чекає дитину – за покликом тваринного інстинкту покидьок познущався і з напівсироти. Мати дівчини померла кілька років тому, не витерпівши сектантських тортур чоловіка Юрія Черешневського, а восени минулого року сектанти відправили на той світ і її сестричку – Коріна померла від аліментарної дистрофії в 21-річному юному віці, щойно народивши малесеньку донечку. У селі подейкують, що нібито заміжжя покійної Коріни з молодшим за неї хлопчиною з сусіднього села було лише прикриттям, і батько маляти – цей самий ватажок секти Лисак…
Наразі у слідчих надто багато роботи. Усіх дітей вилучено з дому і поміщено до лікарні. З ними працюють психологи та інші фахівці. За словами правоохоронців, діти ще не готові давати свідчення. Однак позитивним є те, що розповідати про існування у котелівській резервації почала визволена з домашніх кайданів цивільна дружина Сашики.
Котелівський сектант має відповісти за содіяне – його не омине кара за всією суворістю українських законів. Очевидними є злочини, передбачені ст. 146 (незаконне позбавлення волі людини), ст.155 (статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості), ст. 156 (розбещення неповнолітніх) Кримінального кодексу України, що тягне за собою позбавлення волі на термін від 5 до 8 років.
А поки що спілкування «месії» початку XXI сторіччя зводиться до вихваляння себе – мовляв, він стоїть на найвищому п’єдесталі, у нього надприродні розумові здібності та, найголовніше, – він спілкується з самим Богом. З яким і до чого призвело це нестандартне його спілкування – невдовзі доведуть слідчі. Шкода лишень, що так довго зволікали…
Наталія БРЯНСЬКА
«Резервація» по – буковинськи (Матеріал за 14 квітня 2011 року. )
У селі Котелевому Новоселицького району продовжує діяти незрозуміле релігійне угруповання, яке всі називають сектою. Очолює це угруповання 49-літній Сергій (за паспортом), а у народі – Олександр (Сашика) Лисак. Він та ще 4 родини з села нині відмежувались від усього світу – вони живуть своїм життям, не виходять за територію обійсть. Лисаки, Черешневські, Кордуняни, Житарюки не пускають дітей до школи, їхні жінки вдома народжують дітей…
Кілька місяців тому загинула від алі-ментарної дистрофії після народження донечки 20–літня Коріна Черешневська (газета «Час», 2010 р. №50). Після смерті тіло молодої матері впродовж тижня ніхто не забирав з моргу, і лише дідусь Віктор Черешневський, котрий мешкає у сусідніх Маршинцях, похоронив онуку. Рідний батько, братики та сестрички Коріни на похорон не з’явилися…Мати ж дівчини також померла не так давно, після 11 пологів. Юрій напередодні не зважив на попередження медиків, що дружині, з огляду на стан її здоров’я, народжувати більше не можна… Всі думали, що ця подія вплине на вірних. Навіть правоохоронні органи зацікавилися станом справ у дивних котелівчан та разом зі службою у справах дітей досі ведуть слідство, аби нарешті з’ясувати, що насправді коїться у родинах, де помирають жінки. А тим часом громадськість ошелешив новий сигнал: Сашика Лисак, всупереч українським законам та здоровому глузду привів додому третю дружину. Може, не так би звертали увагу люди на витівки релігійного ватажка, та з’ясувалося, що цій «дружині» – Табіті Черешневській, – лише у двадцятих числах квітня виповниться… п’ятнадцять років. І вона – рідна сестричка тієї самої Коріни, котра покинула цей світ півроку тому.
— Він уже має двох дружин, – розповідає секретар сільради пані Тамара. – Від кожної у Сашики по 7 дітей. Може, там є і більше новонароджених – вони ж впродовж трьох років не реєструють нікого. Крім того, вже одружуються та народжують і їхні діти. Ні шлюби, ані дітей реєструвати ніхто не поспішає.
— Це – страшні люди, – шепотіла мені на вухо сусідка Лисаків. – Я ще такого не бачила: ніби якесь середньовіччя: знущатися над дитиною, мати трьох жінок, і аби за це не нести відповідальність – як таке може бути у правовій країні?
— Ніхто впродовж тривалого часу не бачив ані Альбіну, ані Ніну ( офіційну та громадянську дружин Лисака – Н.Б.). Може, їх вже також нема серед живих? – дивувалася інша сусідка. Знаючі стверджують, що у Лисака на городі навіть свій цвинтар є…
Нелегко зрозуміти ситуацію, що склалася у Котелевому. Тим більше, що у цьому, досить гарному селі, нормально співіснують, за словами сільського голови Володимира Трипадуша, люди, що належать і до православної віри, і протестанти. Вони – скрізь «на виду» – діти відвідують школу, вступають до вишів, працюють – все як у всіх. Голова каже, що і Саша Лисак до недавнього часу був разом зі своїми нинішніми «підлеглими», як всі. Він грав у вокально–інструментальму ансамблі, бував на молодіжних вечірках, ганяв у футбол.
Нині проти Лисака порушена кримінальна справа за ознаками статті «сповідування релігії, що спричиняє загрозу життю та здоров’ю». І слідство, за словами керівника котелівської громади, триває. Аби з’ясувати обставини та зрозуміти, чим керується у своїх діях ватажок дивних вірян, попросила супроводжувати мене до місця розташування обій-стя Сашики дільничного міліціонера Валентина Житарюка. Однак чоловік «відмахнувся» – мовляв, не було команди з області. Почувши, хто її турбує, кинула слухавку і керівник районної служби у справах дітей Світлана Михайлова…
Спрямувати ж дорогою, де проживають Лисаки, згодився сільський голова. Однак пан Володимир одразу попередив, що з кореспондентами господар не завше спілкується, тож завчасно налаштував мене на відмову.
… Металевий паркан сірого кольору та такі ж ворота з табличкою:«Во дворе злая собака ». Велика хата з прибудовами, зашторені вікна. З однієї сторони вздовж обійстя – чудернацькі букви ATARVE, шестикутна зірка та цифри, очевидно, поточного року по-їхньому, чисто тобі Абакан новітньої історії та Ликови – старовіри, але на незрозумілий кшталт…
Стукаю у хвіртку та питаю, чи є хто вдома. Після кількахвилинного очікування виходить молодий хлопець з косичками – гарний, охайно одягнений, а в очах – пересторога: хто ви і що вам треба? Представляюся та прошу, аби господар поспілкувався зі мною. Хлопець зникає у будинку, згодом виходить та наказує зачекати – мовляв, батько їсть. Господар у спортивних штанях та тілогрійці, на яких дбайливими руками вишита шестикутна зірка, з’являється зненацька. На голові – спортивна в’язана шапочка – на перший погляд, звичайний сільський чоловік. За ним виходить той самий молодий хлопець з відеокамерою, яку тут таки вмикає. Зауважую – я ще не зайшла на територію обійстя, а дорога – громадська.
– Я не прийшов до вас у редакцію – суворо каже Сашика. А син знімає мене… Однак на розмову, хоча й побіля воріт та під рясним весняним дощем – погоджується: що ви хочете? Скільки можна виливати на мене бруд?
Сашика розповідає, що ATARVE – це назва його віри. Переконує, що він – продовжувач традицій своїх батьків – християн віри євангельської – п’ятидесятників. На моє зауваження, що ці віряни не відмежовуються від суспільства – майже не реагує: «Це те ж саме». Чоловік каже, що причиною його поведінки став своєрідний замах на життя:
— Мене 2007 року обманним шляхом доправили до Новоселицької лікарні, щось вкололи, і я мало не помер. Знаю – це все СБУ організувало… Потім хотіли у Котелевому зробити аварію, аби я з дітьми загинув. Я знаю, вони на мене полюють, і я мушу якось себе захистити…
— Чому мене звинувачують у смерті Коріни Черешневської? – її також отруїли, потім отруїли дитину, вона померла. У Чернівцях дитину підмінили…
Відповідаючи на мої запитання про тривалі пости, чоловік каже, що м’ясо їхні вірні їдять – яловичину, курятину, баранину, індичатину. Не їдять свинину – таке м’ясо «важке для організму». І постити жінок він не змушує.
— У нас найбільший піст для дорослих – одна доба, для дітей – доба з переривами – їдять ввечері, далі обі-дають наступного дня і вечеряють. У жінок, що годують немовлят – також піст з перервами – в залежності від того, як вони себе почувають. Вони їдять, аби не «перегоріло» молоко…
Сашика розповідає, що він не проти, щоб матері народжували у пологових будинках. Вони просто не хочуть туди їхати самі, бо бояться за дітей та за себе. Аби їх також СБУ не знищило через медперсонал.
— Яку ж ви небезпеку несете країні, аби вас так переслідували, як ви кажете? – питаю.
— Це ви у СБУ запитайте, – чую у відповідь. – Я зрозумів, що Україна – православна країна, а інші релігії тут не визнають.(?!) Мені ще у 2007 році казали у секторі у справах релігій у Чернівцях, аби я був обережним, бо може бути загроза моєму здоров’ю. А тепер, коли приїжджав з Новоселиці майор – також попередив, аби я не розмовляв із журналістами. Бо вилили на мене бруд – і зараз мої друзі не ходять до мене на зібрання, бо бояться. Був випадок, коли вночі по подвір’ю порозсипали якийсь білий порошок та отруту, схожу на вершкове масло: від цього у нас боліли голови – всьому зібранню було погано. А собакам насипали приманку, щоб вони втратили нюх і слух… тому я боюся виходити! Я нікому не заважаю – не заважайте мені!
Сашика стверджує, що і дітей до школи не він не відпускає – вони не хочуть йти самі, бо їх там б’ють та знущаються. Але він не проти, бо розуміє, що освіта потрібна.
— Ось хтось з них захоче в армію піти чи вступити на навчання – я ж це розумію.
— Поспілкуватися з Єгошуа (хлопець з камерою, що вперто не вимикав її) у присутності батька не вийшло . «Оператор» підтвердив, що не бажає ходити на навчання.
Стосовно Табіти Черешневської-Лисак одразу насторожується: – Вона моя перша дружина!
— Як це зрозуміти – адже у вас вже є дві дружини?
— А вони він мене відмовилися, то я собі взяв цю… Вона сама захотіла так. Ви що, її хочете налаштувати проти мене? Хочете розбити сім’ю?
— Але ж вона ще дитина, і за стосунки з неповнолітньою передбачена кримінальна відповідальність…
Сашика про це не думає. Як і про те, що грубо порушує права всіх своїх родичів, які практично живуть у резервації, створеній ним самим. Бо що може вирішити, наприклад, Табіта Черешневська (підстаркуватий Казанова на моє прохання дозволив дівчині вийти), коли вона вже декілька літ живе без рідної мами? Що вона бачила у своєму житті? Хіба знає ця дитина щось, наприклад, про Конвенцію з прав дитини, Сімейний кодекс? Статеві стосунки, зрештою? Хіба може щось заперечити «хазяїну» дівча, яке не відає життя?
Але у цій ситуації залишається незрозумілим ставлення до надзвичайної проблеми служби у справах дітей району, котра, як видно, безперервно перекидає частину своєї роботи на сільську раду. Та ще тих структур, котрі добре розуміють, що ані дружини, ані діти у присутності «месії» не будуть розповідати про свою біду. Котрі могли б вилучити, відділити хоча б на якийсь час стражденних вірних – і молодших, і старших від їхнього «пастиря». І спеціалістам багато б дечого вони розповіли такого, що досі є таємницею за «сімома замками».
Агов – всі, хто це може та повинен зробити, у чиїх руках доля людей, котрі впродовж більш ніж трьох років відмежовані від світу – озовіться! Дійте! Не відмежовуйтеся від чужого горя та не відповідайте, що криміналу у Котелевому немає…
Наталія Брянська
peredplata
