ТИСНУТЬ З УСІХ БОКІВ

ТИСНУТЬ З УСІХ БОКІВУчасники напівмертвого Мінського процесу вирішили проголосити чергове перемир\’я з першого квітня. Натомість Росія тільки підсилила на Донбасі обстріли, внаслідок яких гинуть українські громадяни. В Європі її дії вже навіть звичної \”стурбованості\” не викликають. Схоже, Захід цілковито занурився у власні проблеми і втрачає надію на мирне завершення російсько-української війни. А Москва користається цим і підсилює тиск на Україну з усіх боків.

Залякують повномасштабною війною

Аналітики НАТО попереджають українців: напередодні російських президентських виборів 2018 р. можливий могутній удар путінського війська по Україні. Внутрішня ситуація для \”лідера російської нації\” в РФ складається не найкращим чином – піднімається хвиля протестів проти його бездарної політики. Тож Путіну потрібні зовнішні перемоги для того, щоб згуртувати електорат навколо себе і зберегти посаду в Кремлі. На жаль, існують серйозні свідчення того, що президент РФ схиляється саме до такого варіанту. Насамперед, це формування нових військових з\’єднань неподалік кордонів з Україною.

Росія повертається до старої совєтської структури своїх збройних сил. Якщо раніше її армія за зразками НАТО складалася з легко керованих бригад, то нині відроджуються величезні, неповороткі армії, корпуси, дивізії. Сформовано три армії, в їхньому числі й 1-ша гвардійська танкова. Іде формування двадцяти п\’яти дивізій, у кожній з яких – 10 тисяч солдатів і офіцерів. Додатково створюється ще п\’ятнадцять бригад. Вся ця грізна армада може бути спрямована проти України, Білорусі чи Кавказу. А на цей рік призначено великі військові вчення на білоруській території під назвою \”Захід – 2017\”. Небезпека широкомасштабної війни вже цілком реальна.

Чекістські спецоперації

Активізувався противник і в самій Україні. Неподалік Харкова, у Балаклеї, було підірвано найбільші склади боєприпасів Збройних Сил України. А в нашій країні немає патронного заводу, здатного оперативно забезпечити солдатів боєприпасами для автоматів і кулеметів: Луганський патронний завод окупанти вивезли в Росію. Нове ж підприємство лише планують збудувати на Львівщині…

Спецоперації лубянських чекістів проводяться в різних регіонах нашої країни. У центрі Києва демонстративно вбито колишнього депутата російської Державної Думи Вороненкова, котрий втік в Україну, щоб врятуватися від путінських кілерів, адже знав багато секретів нинішнього режиму, які міг повідомити міжнародному трибуналу.

У Луцьку \”невідомі\” обстріляли з гранатомета Генеральне консульство Польщі, після чого поляки зачинили всі свої консульства в нашій країні до підсилення їхньої охорони. У Львівській області проводилися проплачені акції на \”захист прав польської національної меншини\”, за якими чітко видніється російський слід. У Закарпатті російські агенти підбурюють місцевих угорців на виступи з вимогою оголосити в краї \”Угорську автономію\”. Навіть у мирних, толерантних Чернівцях за російські гроші намагалися створити псевдогромадську організацію з метою провокування міжетнічного конфлікту. Завдаються удари і в економічній та інформаційній сферах.

На жаль, у попередні часи багато української власності опинилося в російських руках. Нині зарубіжні власники наших енергетичних компаній намагаються підвищити ціни на спожиту енергію для населення, щоб викликати соціальний вибух. А ворожі інформаційні канали всіляко дискредитують Україну в очах світу. Наприклад, роздмухується відмова українських властей прийняти російську учасницю Євробачення – інваліда Юлію Самойлову, яка порушила українське законодавство своїми концертами в Криму і публічними антиукраїнськими заявами. Московські пропагандисти звинувачують \”київську хунту\” в дискримінації бідненької дівчини-інваліда.

Слід сподіватися на ще більшу активність антиукраїнських сил. Будь-які зрушення на краще в Україні смертельно небезпечні для Путіна: вони покажуть правильність обраного Києвом курсу на Захід. А для архаїчного кремлівського режиму, що прагне повернутися в СССР, це означає цілковите фіаско спроб відновити минуле. Випробування чекають нас непрості.
Ігор Буркут, політолог

peredplata