Якщо добре придивитися — він усюди.
І вчорашня заява Захарченка — це не черговий комедійно-алкоголічний \”похід на Лондон\”, а цілком реальна небезпека, що міститься у черговому віражі гібридної війни, бо має під собою абсолютно реальне підгрунтя.
Основна ознака малоросійства — байдужість, неосвіченість, ну і російська мова. Мільйони байдужих, погано освічених гібридизованих українців, яких і українцями назвати складно, бо ні те ні се \”а какая разніца, на каком язикє разговарівать\”, \”да, я рускагаварящій адєсіт, і шо?\”, \”а пасматрітє, как в Швейцарії і Канадє\”, \”а чєго ето ущємляются мои законниє права?\” – все це реальний електорат майбутнього Захарченка, що легко може матеріалізуватися в образі якогось Рабіновіча, Мураєва чи Бойко. Ба, навіть мова не тільки про люмпен. А ще й про новоспечену так звану \”українську буржуазію \” і чиновництво будь-яких рангів. Хоча і ці категорії населення важко назвати \”українськими\”. Бо саме українська буржуазія у нас майже відсутня як факт. А 90 відсотків чиновників середньої і вищої ланок орієнтовані на радянсько-російську культурну матрицю із широким спектром проявів, починаючи від цитування фільмів Гайдая і \”про Штірліца\”, і закінчуючи не вщухаючим захопленням російським шансоном і гуртом \”Гриби\”.
Тиждень тому ми мандрували центральною Україною. Майже в усіх закладах харчування та в готелях – \”Здравствуйтє, чєм я могу бить вам полєзєн?\” \”Ви українською говорите?\” \”Ну да, но нє очєнь…, я нє люблю еті мовниє дєла, коториє нас раздєляют.., у нас єсть дєвочка с Тєрнополя, но она на другой смєнє, щас позову адміністратора.\”. Черкаси, Полтава, Суми, Конотоп…. Та що й казати у самому Львові ще п\”ять років тому такого не було, щоб: \”Здравствуйтє, чєм я могу бить вам полєзєн?\” А тепер трапляється все частіше.
Можете скільки завгодно сміятися над заявою Захарченка, як у 1919-му році сміялася місцева \”еліта\” у ситому Києві над голодною і озвірілою армією червоних упирів, що валила зі сходу. Але упирі не знають слів \”цивілізація\”, \”культура\”, \”правила та етикет\”. Тому, гаспада-малороси і \”рускоговорящєє насєлєніє\”, вони прийдуть по ваші квартири, по ваші ресторани і заводи, по ваші бутіки, і бензоколонки. Прийдуть до Харкова, Одеси, Запоріжжя, Херсона і Миколаєва, як прийшли колись за тими, хто кричав \”русскій мір, пріді!\”.
Я прекрасно пам\”ятаю, як в середині 2000-х, сміялися наді мною донецькі менеджери з організації масових свят, коли я намагався заговорити на концертах українською мовою, або питав: \”чому ви не запрошуєте україномовних виконавців, а все більше з Росії\”. \”Патаму что тут всє гаварят на русском\”. Тепер, зустрічаючи їх у Києві, я навіть не задаю питань. Вони самі підходять до мене із словами: \”Ти знаєш, а у мєня квартіру отжалі. Да-а-а-а, ето только тєпєрь я панімаю, что надо било вкладивать дєньгі в українізацию Донбаса. Тогда би всьо било как било…. Вєдь за один гонорар Бейонсе можна было сдєлать по двадцать концертов Скріпкі ілі \”Океана Ельзи\”.\”
Проект \”рускій мір\” – закінчився. Тепер починається проект \”малоросія\”. А оскільки ідейних малоросів яким \”всьо-равно на каком язикє гаваріть\” у нас набагато більше ніж ідейних \”рускомірскіх\”, то я не виключаю, що через абсолютно бездарну гуманітарну і культурну політику нашого нинішнього керівництва, кордон \”Малоросії\” буде розширено до меж, де переважна більшість гібридного малоросійства \”разгаваріваєт на общєпанятном\”.
В цьому місці хочеться кричати — ЄДИНИМ МАРКЕРОМ УКРАЇНСТВА — Є МОВА!!! Закон про 100% української в українських теле і радіоефірах, вся преса, сфера обслуговування, не кажу вже про освіту і держустанови, підтримка кінематографу і книговидання — все це найпотужніша зброя проти тотального малоросійства, яке шириться і буяє вже не від Сяну до Дону, а від Харкова і Одеси до Тернополя і Львова. Територія України невпинно звужується з кожним днем абсолютної державної імпотенції в питаннях гуманітарної і мовної політики. І я зовсім не виключаю, що завтра і я прокинуся в справжній \”Малоросії\” знову поруч з \”дєдивоєвалі\”, олімпійським мішкою, славнозвісним \”бояришніком\” і піснями гурту \”Рукі ввєрх\”. Хоча, чому прокинуся? Я, схоже вже і так тут живу. Бо он у розчахнуте вікно з автівки наших нових поліціянтів гучно долинає:
\”Туц-туц-туц-туц….Мєжду намі таєт льооод…..Пусть тєпєрь нас нікто нє найдьоооот….\”
У-у-у-у-у, \”Малоросія\” руліт!?
Антін Мухарський