Хто злив бензин з БРДМ?

Хто злив бензин з БРДМ?Провокація з броньовиком в центрі Києва і биттям журналістів під час мітингу опозиції 18 травня повинна була завершитися людськими жертвами. Є ряд фактів, які свідчать на користь версії що планувалася диверсія. Завадив здійснити яку лише випадок і пильність громадян.

Як відомо, у суботу, 18 травня в Києві планово проходили два мітинги. Один скликала опозиція, місце його проведення – Софіївська площа. Другий – «антифашисткий» – на противагу першому організувала Партія Регіонів в особі своїх лідерів; він проходив на Європейській площі. Обидва мітинги розділяв приблизно кілометр київських вулиць.

Важливо: всі дні до мітингу опозиції влада робила все, щоб цей мітинг зірвати: не пускала до Києва автобуси з активом опозиції, скасовувала поїзди та електрички, з поїздів знімали демонстрантів, які їдуть у Київ, і т.д.

В обідній час, коли обидва мітингу були в розпалі, в бік мітингу опозиції – до Софіївської площі – попрямував армійський броньовик БРДМ – бойова розвідувально-дозорна машина. Броньовик був обвішаний зображеннями морквини, а на броні двоє клоунів були в костюмах кроликів – явний подразник для опозиціонерів, лідера якої Арсенія Яценюка за зовнішню схожість з мультяшним героєм, за очі, називають «кроликом Сенею». До цього броньовик тривалий час безперешкодно роз\’їжджав по центральним вулицям Києва у супроводі машини ДАІ і джипа представницького класу. Які відстали від броньовика, як тільки він взяв курс на Софіївську площу.

Але дістатися до мітингу опозиції броньовик не зміг. Провокаторів за сотню метрів до Софіївської площі зупинили прихильники опозиції, буквально кинувшись йому під колеса. У лічені хвилини броньовик був оточений натовпом, який, бачачи абсолютну бездіяльність працівників ДАІ і ППС, сам примусив екіпаж БРДМ здатися владі, а хтось для більшої надійності спустив шини транспортного засобу, позбавивши його можливості пересування.

І ось тут пролунали крики, що в повітрі запахло бензином. І дійсно – якимось чином з броньовика витік бензин і як мінімум, з одного його баків (усього їх два) виявився на проїжджій частині.
Підполковник міліції, здається, першим зрозумів яка загрожувала всім небезпеку і став відганяти публіку від бронетехніки. Все це до того часу вже знімали два десятки журналістів.

Одна кинута запальничка, одна іскра – і броньовик запалав би в самому центрі Києва, в натовпі людей. І саме в цей час «на сцені» з\’явилися бандитські виродкиі з білоцерківської школи бойових єдиноборств – відразу зав\’язалася бійка.

Цікаво, що кілометр відстані між двома мітингувальними таборами, «спортсмени» що «охороняли» трибуну мітингу Партії Регіонів, подолали саме тій хвилині, коли в повітрі запахло бензином. Цікаво також, що іногородніх «спортсменів» до місця НП з броньовиком провели грамотно – найкоротшою дорогою – по вулиці Трьохсвятительській, потім по Михайлівській площі, там повернули на Велику Житомирську. Де прямо з маршу і вчинили напад на представників «Свободи», закидавши патріотів спочатку пластиковими та скляними пляшками. Зав\’язалася бійка, кінець якої поклав «Беркут», який прибув на місце бійки приблизно через три хвилини. Що було далі – ми все знаємо…

Але повернемося до питання, винесеного нами в заголовок: Хто злив бензин з БРДМ?

Відповідь на це питання, дуже ймовірно, дасть відповідь і на інше: яким був справжній сценарій цієї провокації і яка була кінцева її мета.

Поки ж ми висловимо власну версію події.

Влада розуміє, що «втратила» Київ: провладний кандидат тут чесним чином не переможе ні на виборах мера, ні на перевиборах у мажоритарному окрузі. Але вибори можна сфальсифікувати. Це можливо, якщо примусово обмежити активність громадськості, заборонити будь-які мітинги і протестні акції. «Більше двох не збиратися!» – і оточити виборчі дільниці штурмовиками Партії Регіонів. Під прикриттям яких провладні члени виборчкомів «підрахують голоси виборців з потрібним для ПР відсотком. А відстояти правдивий результат буде нікому.

Залишилася справа за малим – ввести в столиці «тимчасову» заборону на будь-які масові заходи. Що для цього, крім продажного судді, треба? Привід.

Спалення броньовика в центрі Києва з масовим мордобоєм «фашистів» і «антифашистів» – прекрасний привід!

Саме під цей «привід» особи з очевидним кримінальним мисленням у верхівці ПР і писали сценарій майбутньої трагедії. Писали заздалегідь – для того, щоб ПР у свідомості суспільства позиціонувалася як «антифашистська сила», потрібно було кілька тижнів для «промивання мізків» громадянам через ЗМІ. І всі ми це спостерігали. В країні, де був один «Фашист» – і той давно небіжчик, раптом стали нагнітати антифашистську істерію.

І саме під цим – антифашистським – гаслом 18 травня на Європейській площі ПР проводила мітинг своїх «прихильників» – звезених за 100 гривень пройдисвітів і бюджетників з південно-сходу країни.

В той час, як ПР імітувала «антифашизм», наданий невідомо ким армійський броньовик без розпізнавальних знаків крутився по Києву в супроводі ДАІ – чекав «години Х». І рвонув у бік Софійської площі, коли мітинг опозиції був у самому розпалі – хтось «наводив» бронемашину в потрібне місце в потрібний час.

Подальший план провокації зненацька видав водій броньовика, захоплений «свободівцями»: мовляв, хотіли в\’їхати на Софіївську площу. Зрозуміло, що транспортний засіб з образливими для опозиції зображеннями на борту викликав би бурю гніву у демонстрантів. Броньовик оточила б величезна юрба. І ось тут під БРДМ потекла б калюжа бензину… Одна іскра – і трагедії не вдалось би уникнути. А тут на сцені з\’явилися ті самі голомозі спортсмени-«антифашисти» – в диму і паніці зав\’язалося б побоїще. «Беркуту» залишилося б просто розігнати натовп і «зачистити» площу від демострантів.

У підсумку організатори заворушень отримали прекрасну «картинку» для Європи – мовляв, дивіться, що з себе представляє українська опозиція – ну чисто фашисти! А ще – привід для заборони в судовому порядку будь-яких масових акцій у столиці (і, можливо, Київської області) на тривалий період. Під прикриттям цієї заборони безперешкодно ПР протягла б на посаду київського мера свого представника. І найголовніше: цей скандал остаточно поляризував б українське суспільство. І тоді мав би величезні шанси сценарій «Сім\’ї» на президентські вибори 2015 року – вивести проти Віктора Януковича Олега Тягнибока – як жупел для виборців півдня і сходу України. І тоді другий термін Януковичу забезпечений.

Але сценарій провалився – броньовик до площі не дійшов, його перехопили активісти за двісті метрів до «сцени». Зав\’язалася бійка, БРДМ спустили шини, і їхати нікуди вже броньовик не міг. І ось тільки тоді хтось в метушні злив бензин… Можливо, кимось було прийнято рішення палити броньовик прямо тут, навпроти міськуправління міліції. До цих самих хвилин міліція не проявляла ніякої участі в долі броньовика, ніяк йому не перешкоджала – і це теж пояснюється заздалегідь отриманим наказом.

І ось коли в повітрі запахло бензином, до місця подій синхронно підскочили штурмовики ПР. Яких до місця НП наводив хтось, хто бачив «в натурі» всю «картинку» і знав сценарій.

На фотографії, знятої кореспондентом видання «Хвиля», видно, що на даху готелю «Континенталь» за подіями на Софіївській площі спостерігає людина, дуже схожий на міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка. Дах «Континенталю» – найвища точка в околицях. І, напевно, єдина, з якою можна спостерігати простір від Європейської площі до Софіївської зі всіма прилеглими вулицями. Ідеальне місце для керівництва спецоперацією з броньовиком і «антифашистами»-кримінальниками.

Але побоїща теж не вийшло – «свободівці» зупинили і «антифашистів» з мордами, звичками і «фенею» бандитів. І броньовик не загорівся. Можливо, тому, що навколо нього вже знімали на камери все, що відбувається до двох десятків журналістів, і здійснити підпал і залишитися при цьому непоміченим провокатор б не зміг.

І коли провокація провалилася, до тих пір байдужий «Беркут» отримав наказ розвести ворогуючі сторони. І «братків»-самбістів з м. Біла Церква міліція ввічливо, дбайливо супроводила в парк, звідки їх забрали невідомі керівники…

Версію подібного сценарію «ляльководів» може підтвердити або спростувати чоловік, який злив з БРДМ бензин. Бандитська «піхота» не знає нічого.

І незалежно від того, хто злив бензин з бронемашини в центрі Києва, цей чоловік повинен постати перед судом і відповісти за всією суворістю закону. Тому що він своїми діями завдав смертельної небезпеки життя десятків людей.

Також переслідування у кримінальному порядку повинні пройти всі організатори провокації з броньовиком – незалежно від чиновницької посади і місця в «табелі про ранги» серед «донецьких». Ось Яценюк заявляє, що провокаціями влаштованими «братками-спортсменами» керував особисто Клюєв. Озвучене Яценюком – секрет Полішенеля: Клюєв Андрій Петрович, «орговик» Партії Регіонів, права-ліва рука Віктора Януковича, любитель будувати свій сімейний бізнес за кошти державного бюджету, відповідає і керує в ПР усіма подібними акціями.

Також відомо, що керівництво Андрієм Клюєвим парламентської виборчої кампанії супроводжувалося масовою участю бойовиків-штурмовиків на стороні кандидатів саме від Партії Регіонів. Саме за Андрія Клюєва кримінальники з регіонів заполонили Київ, а «бригади» кримінальних «братків» з документами «журналістів» дестабілізували виборчий процес в десятках виборчих округів, залякували кандидатів від опозиції і членів виборчих комісій.

Буквально всі журналісти країни, які висвітлюють політичні процеси, знають, що саме Андрій Петрович Клюєв стоїть за цією відверто бандитської «технологією» – просто бояться відкрито про це писати. Але в посольствах західних країн чудово знають цю «таємницю» – аж до кличок лідерів «бригад», які брали участь в останніх виборах на боці правлячої партії.

І, насамкінець. Можливо, «орговик» Андрій Клюєв погано знає історію або читав неправильні книжки (якщо взагалі читав). Задумуючи тему з «антифашистами» в Україні, цей донецький хлопець навряд чи знав, що в часи Сталіна урки на зоні називали «фашистами» так званих «політичних» – тобто опозицію. «Фашистами» їх називали і тюремники. Про це писав і Олександр Солженіцин, і Варлам Шаламов.

Сталін називав кримінальників «соціально близькими» – на противагу «політичним».

Очевидно, що «Вадик Румун» клюєвим, зокрема, і «донецьким» взагалі – соціально-близький.

І тому за напад на журналістів і побиття жінки відповідальності не понесе.

Так хто в нашій країні фашист?

Георгій Семенець, «Аргумент»

Джерело

peredplata