Роман Безсмертний: “Так, я іду в Президенти!”

Останнім часом було багато запитань. Тому даю відповідь. За 25 років у політиці я втомився підносити патрони тим, хто не вміє стріляти.

Є рішення, які треба приймати мені. А є рішення, які треба ухвалювати нам усім разом. І вони важливіші.

З цією метою я сьогодні мав відверту розмову з журналістами, експертами, однодумцями. Багатьох із них знаю, мабуть, чверть віку. На зустрічі ми говорили про те, якої хочемо України. Говорили про майбутнє.

На моє переконання, сьогодні українська політика мертва. Просто реформувати і лагодити вже нічого неможливо. Треба створювати все з нуля. Будувати. Потрібне повне перезаснування держави і нова якість політики.

Потрібно усунути помилку в ціннісних пріоритетах. На першому місці має бути ЛЮДИНА. Донбас це показав найкращим чином. Наприклад, у статуті української армії досі немає місця солдату як людині, і це в той момент, коли на Донбасі зосереджені декілька конфліктів.

Сьогодні уряд зовсім не опікується безпекою. Він займається бізнесом, але його немає в економіці. Сам бізнес в цей момент не знає, що йому робити. А як відомо, коли людина виживає – з нею можна робити що-завгодно.

Держава існує окремо, а суспільство окремо. Допомогти поєднати їх можуть в тому числі журналісти, які перебувають між окремішною державою і самотньою людиною. Вони здатні розбудити сплячу еліту, повернути її до цінностей та ідей, які я особисто бачив лише у своїй першій каденції у парламенті… працюючи там поруч з такими людьми, як Чорновіл, Юхновський.

Чи буду я з кимось домовлятися? Коридор честі – тільки у цьому коридорі буду домовлятися. За його межами – ні! Старими санями я не поїду.

peredplata