У липні увагу українців привернула ситуація в Азовському морі. Все частіше почали з’являтися повідомлення про затримані Росією судна під українськими та іноземними прапорами для перевірки. Їх зупиняють і тоді, коли вони прямують до портів Бердянська та Маріуполя, і коли повертаються звідти. Насправді ж ця ситуація тягнеться з квітня.
Незважаючи на заяви та намагання привернути увагу до проблеми офіційного Києва, кількість простоїв суден у морі загрозливо росте.
“Українська правда” пояснює, навіщо Росія затримує судна, чи має вона на це право, і як блокування Азовського моря впливає на Україну.
Що відбувається в Азовському морі?
Росія почала затримувати судна під українськими та іноземними прапорами в Азовському морі з квітня 2018 року. Кількість випадків постійно зростає. Якщо з 29 квітня до 9 липня затримали 93 судна, то лише за наступний тиждень їх було вже 148.
Про можливі провокації з боку Росії в акваторії Азовського моря військова розвідка попереджала ще на початку квітня. Тоді українських рибалок просили бути обережними і побоюватися безпідставних затримань.
“У травні затримання мали чисто профілактичний характер, і судна простоювали 2-3 години для огляду вантажу. І якщо спочатку вони були в Керченській протоці, то з часом затримання почали проводити всередині Азовського моря, – розказує експерт з питань національної безпеки та оборони Українського інституту майбутнього Іраклій Джанашия. – І тривали вони по 30 годин, деякі судна затримувалися по кілька разів за рейс. Наприклад, з 19 на 20 липня були затримані чотири торгові судна в шести морських милях від Бердянської коси. Зараз це під Маріуполем, а раптом завтра це будуть бойові навчання в 12 морських милях під Одесою, де будуть також затримуватися торгові судна? Тоді це буде масова блокада, і нам буде повністю закрито море”.
Що відбувається з судном, яке затримали?
Фактично, побудувавши міст через Керченську протоку, Росія взяла повний контроль не тільки над цією ділянкою моря, а й над суднами, які курсують повз.
Спочатку кораблі, які йдуть з Чорного моря в порти Азовського, російські прикордонники зупиняють на якірній стоянці в Керченській протоці. Там судна, що прямують до Маріуполя або Бердянська, можуть простоювати від кількох годин до трьох діб.
Потім затримка відбувається вже в Азовському морі, адже росіяни не обмежені в діях та можуть зупиняти кораблі для перевірки на будь-якому етапі слідування. Та ж сама ситуація – на зворотному шляху.
Навіщо Росія затримує судна?
Росія використовує огляд кораблів як елемент політичного та економічного тиску на Україну.
По-перше, РФ намагається показати, “хто в морі хазяїн”. По-друге, суттєво зменшує економічну привабливість України.
Затримка товарних суден на кілька днів призводить до великих збитків. Є ризик, що одного дня іноземним суднам, які йдуть до українських портів на Азові, просто не стане терпіння простоювати в морі з вантажем невизначений термін.
“У Росії з’явився додатковий аргумент у вигляді кримського мосту. Він сам по собі є способом затримки суден, і в комбінації з постійними оглядами в морі всього, що прямує в українські порти, це створює дуже хорошу технічну можливість для того, щоб перешкоджати принципу свободи мореплавства, а фактично – встановити блокаду українських портів, – каже голова правління фонду “Майдан іноземних справ” Богдан Яременко. – Росіяни постійно шукають нові способи ведення гібридних війн. А це – спосіб поєднати кримський театр воєнних дій з донецьким. Можливо, одна з причин, яка підштовхнула до прискорення дій, – ситуація з “Нордом”.
За словами колишнього дипломата, це може бути частиною плану Росії з підриву економічної ситуації і політичної стабільності напередодні виборів в Україні.
Це взагалі законно?
Формально ніхто не може заборонити РФ перевіряти кораблі. Це закріплено в угоді про співпрацю між Україною і Росією в Азовському морі і в Керченській протоці від 2003 року.
“Тому будь-яка зі сторін може вільно пересуватися по всьому басейну моря і, відповідно, оглядати ті судна, які викликають підозру, або з якихось інших причин”, – пояснив речник Державної прикордонної служби України Олег Слободян.
Зазначимо, що Україна має таке ж право затримувати судна, як і Росія.
Однак можливість Росії перевіряти кораблі не надає їй права робити це безпричинно і тільки на підставі того, що судна йдуть в українські порти або повертаються з них.
“Підхід у цілому зі сторони Росії – “нас там нет”, а те, що вони роблять в Азовському морі, з їхньої точки зору, законно. Це, до речі, повторює наше МЗС – що вони мають право це робити. Це неправда, тому що вони не можуть використовувати угоди проти самих угод, – впевнений Богдан Яременко. – Тобто росіяни використовують угоди, які дають їм право зупиняти кораблі в будь-якій точці для того, щоб перешкоджати закладеному в угоді принципу свободи мореплавства. Те, що вони мають право перевіряти кораблі, не означає, що вони мають право перевіряти всіх безпричинно і тільки тих, що йдуть в українські порти і назад”.
Чи можлива військова агресія Росії в Азовському морі?
Це найстрашніший сценарій, якого побоюються в Україні. Такий варіант не відсікає навіть влада країни, не кажучи про аналітиків.
Після анексії Криму РФ збільшила (і продовжує це робити) кількість військ на півострові. Свої сили перекидує через Керченський міст. У Чорному морі, звичайно, відчуває себе вільно, крім того, Росія почала зазіхати й на Азовське.
“Ми бачимо, що це робиться для того, щоб заблокувати порти України в Азовському морі, здійснити ескалацію напруги, не виключено – робити військову операцію, атаки на Маріуполь, де здійснюється експорт продукції чорної металургії, атаки на інші порти Азовського моря”, – заявив Петро Порошенко.
На цьому наголошував і секретар РНБО Олександр Турчинов під час зустрічі з послом Великої Британії в Україні Джудіт Гоф. За його словами, “посилення десантних спроможностей Росії на Азовському узбережжі свідчить про можливість провокацій”.
Однак частина експертів вважає, що дії Росії – це радше новий метод гібридної війни.
“Сама блокада портів із точки зору військового планування ніяк не пов’язана з плануванням вторгнення, – говорить голова правління фонду “Майдан іноземних справ”. – Якби вони реально готували вторгнення в цьому регіоні, мабуть, не привертали б увагу і не давали б нам часу”.
Як Україна планує боротися з блокадою Азовського моря?
Перш за все – за допомогою міжнародного тиску. Боротися з країною-агресором планують введенням дзеркальних санкцій проти Росії. У цьому питанні Україна розраховує на підтримку міжнародних партнерів.
Також Мінінфраструктури заявило про наміри звернутися до МЗС, аби українські дипломати висловили протест проти дій Росії та порушили питання спільного використання Азовського моря в діалозі з російськими колегами.
Чи готова Україна до військової ескалації в Азовському морі?
Про готовність дати опір можуть свідчити міжнародні навчання Sea Breeze-2018, які відбулися в червні в Одесі. На них українські військові спільно з представниками США, Туреччини та Болгарії відпрацювали дії ведення морських операцій відповідно до стандартів НАТО.
Відвідуючи навчання, президент заявив, що Україна “повинна докласти максимум зусиль для швидкого відновлення дієздатності морської оборони і бути чітко й завжди готова до спільних оборонних дій у Чорному морі”.
Однак після анексії Криму і чотирьох років війни на сході кількість росіян в Азовському морі все ще значно перебільшує українців.
Чи може Україна розраховувати на допомогу Заходу?
Надію Україні дає той факт, що світ не визнає анексію Криму та дії Росії в Чорному морі. Й усвідомлює, що сценарій, подібний до кримського, можливий і у випадку з Азовом.
Утім, проблема блокування Азовського моря, здається, Європу поки не надто бентежить. Слабкий, але привід сподіватися на увагу світу є в підсумковій заяві саміту Україна-ЄС, який відбувся 9 липня. У ній говориться про “засудження будівництва мосту через Керченську протоку без згоди України, подальшої мілітаризації півострова, Чорного та Азовського морів”.
Поки російська загроза в Азовському морі тільки зростає, Україні важливо достукатися до світової спільноти і самостійно боротися за свою акваторію. Росія постійно розширює палітру методів гібридної війни.
Очевидно, що проблема блокування Азовського моря не зможе вирішитися винятково військовим, юридичним або будь-яким іншим шляхом. Протистояти потрібно комплексно.
“Тут ситуація така, як з окупацією Криму і війною в цілому. Рятівних рецептів, які б негайно привели до докорінних змін ситуації на нашу користь, немає, – говорить Богдан Яременко. – Повинна бути довгограюча стратегія, яка буде полягати у спротиві юридичними засобами, збільшенні своїх можливостей, нанесенні аналогічних збитків Росії, приверненні уваги міжнародного співтовариства та вчиненні тиску”.
Юлія Ворона, для УП
peredplata
