Останнім часом українці активно обговорюють декілька сенсаційних новин, пов’язаних з Донбасом. Спочатку російський терорист Гіркін – Стрєлков заявив, що Москва не збиралася приєднувати Донбас до Росії з самого початку. План був інший: розікрасти там все, що лише можливо, розвалити всю інфраструктуру і повернути розорений Донбас Україні, щоб створити нам дуже серйозну проблему. Потім депутат Держдуми РФ Затулін заявив, що Донбас необхідно повертати українцям, і бажано швидко – щоб голосами тамтешніх виборців привести до влади в Україні проросійські сили. Нарешті, журналістка Соня Кошкіна повідомила сенсацію про те, що мовляв Порошенко домовився з Медведчуком про його підтримку своєї кандидатури на президентських виборах, за що пообіцяв Медведчуку посаду спікера, а Бойку – прем’єр-міністра.
Донбас у катастрофічному стані
У шахтарському краї вже розпочалася широкомасштабна екологічна катастрофа. Агресори зачиняли шахти одна за одною, розбирали і вивозили на метало-брухт їхнє устаткування. Припинялося відкачування води з шахт, відтак ґрунтові води піднімалися і вже починають виходити на поверхню, розмиваючи фундаменти будівель. Найстрашніша біда може статися на зачиненій шахті “Юнком” міста Юнокомунарівськ Єнакіївської міськради. Там 16 вересня 1979 р. за наказом з Москви було проведено підземний ядерний вибух і з того часу постійно відкачували воду, щоб вона не розносила радіоактивні речовини. А нині самозвана донецька “влада” з подачі росіян оголосила про своє бажання припинити цю воду відкачувати. Це означає, що радіоактивні води вийдуть на поверхню, потраплять у річки, і звідти – в Азовське море. Про курорти на ньому тоді можна забути назавжди… А є ще й інші екологічні небезпеки на Донбасі.
Земля Донеччини нашпигована мінами та нерозірваними снарядами, заражена хімічними речовинами, що виділяються при вибухах мін, бомб і снарядів. У ході бойових дій знищуються лісові насадження, які раніше дозволяли зберігати воду у посушливій місцевості, тому земля втрачає родючість. Донбас поступово перетворюється на розорений край, де знищується промисловість, занепадає сільське господарство, руйнуються шляхи сполучення. Саме таким його Москва і збирається повертати Україні. Мало того – разом з розмонтованими заводами Донеччини і Луганщини агресори вивезли на свою територію інженерно-технічний персонал і висококваліфікованих робітників, який так не вистачає самій Росії.
Який тягар чіпляють на шию Україні?
За підрахунками вітчизняних економістів, внаслідок російської агресії Україна зазнала збитків на фантастичну суму в понад як 500 мільярдів доларів! Самотужки відродити зруйноване вона не зможе і впродовж десятків років. Необхідні величезні суми, здатні якісно відбудувати те, що цілеспрямовано знищував ворог. Крім всього іншого, потрібні люди, здатні відроджувати край. А загарбники чимало зробили для того, щоб таких людей на Донбасі не залишилося. Його свідомо позбавляли найбільш якісного людського матеріалу. Чимало жителів Донецької і Луганської областей з початком бойових дій виїхали в інші області України, частина з них осіла тут і не збирається повертатися на розорену війною донецьку землю.
Вирішуючи власні демографічні проблеми, окупанти вивезли потрібних їм спеціалістів з Донбасу до своєї країни. А донецьку молодь мобілізують до незаконних збройних формувань, намагаючись замастити її участю у військових злочинах. За них рано чи пізно доведеться відповідати перед законом, і цим людям доведеться або відправлятися за грати, або ж тікати до Росії. Хто ж тоді залишається на тій багатостраждальній землі?
Саме ті, хто має (за думкою Кремля) створювати проблеми Україні. Алкоголіки і наркомани, а також совкові пенсіонери, що ненавидять все українське. А також та молодь, яку п’ятий рік поспіль щоденно обробляє путінська пропаганда, залякуючи її “київською фашистською хунтою”. З неї готують зміну традиційно промосковському електорату, котрий за віком поступово відходить у минуле.
Кремль бачить, що в самій Україні все більше людей орієнтується на Захід, підтримуючи вступ нашої держави до ЄС і НАТО. Саме цього дуже боїться путінський режим, який хоче підсунути нам “троянського коня” у вигляді традиційного донецького електорату. Його голосів якраз не вистачає для реваншу проросійських сил, тож Москва форсуватиме процес повернення Донбасу Україні.
Головне питання тут: чи розуміє нинішня українська влада всю складність цієї проблеми, і чи готова вона протистояти антиукраїнським планам Кремля? Нас чекають дуже непрості часи, насуваються президентські й парламентські вибори, які Москва намагається перетворити на реванш старих сил. Вона гратиме на емоціях, буде заплутувати українського виборця різноманітними обманками. Потрібна особлива уважність і здатність думати самостійно, щоб не потрапити на гачок ворожої пропаганди. Кожну нову подію треба оцінювати за принципом – чи вигідна вона Україні, чи навпаки, шкодить нашій державі. Тоді ворог не зможе нас обдурити і примусити грати за його правилами.
peredplata
