Пристрасті на виборах депутатів верховної ради України розгоряються на теренах Буковини. Кожен із 4 виборчих округів має свої проблеми і свої нюанси. За мандат борються, як за життя. Можливо, воно так і є. Бо мандат дає можливість володарю добре жити. Без мандату – не те вже життя, що з мандатом. Тому кандидати один від одного каменя на камені не залишають.
Особливості ведення кампанії є у виборчому округу № 202 з центром у Сторожинці. До нього входять гірські райони Путильського, Вижницького і частина Сторожинецького та Кіцманського. Ресурси цих районів, природні багатства стають стимулятором для все жорсткіших електоральних воєн. Адже йдеться про безцінні лісові багатства, річковий гравій та золоту буковинську землю.
Сторожинецький виборчий округ № 202 – найбільший у Чернівецькій області. Тут проживає 176 552 виборці, які будуть голосувати на 167 дільницях. Звичайно, цього разу на вибори прийдуть половина тих, хто має право голосу. Для того, аби отримати дорогоцінний мандат, треба набрати від 15 000 голосів виборців.
Отож у бій за омріяні голоси вступили 20 кандидатів. Відразу серед них визначився фаворит – Іван Рибак. Він мав найкращі стартові умови. Бо був діючим народним депутатом саме від цього округу. У 2014 році за Івана Петровича віддали свої голоси 17 794 виборців. Це становило 21,28 відсотка. І цього було цілком достатньо для перемоги. Тоді небагато від Рибака відстав Олександр Фищук. Всього на 1 357 голосів менше віддали за тодішнього діючого депутата Олександра Фищука.
Цьогорічна кампанія на цьому виборчому округу має тенденцію до повторення. Тим паче, що кілька депутатів тут зареєструвалися, котрі й раніше балотувалися. Зокрема, Рибак, Фищук, Маковей. До речі, на минулих виборах саме ця трійка була у призерах. Рибак – переможець (1 місце), Фищук – 2 місце і Маковей – 3 місце.
Чи повториться зараз подібна картина?
Не думаю…
Фищук Олександр за п’ять років керування областю набрав негативу на себе як сучка бліх. І вже ніколи не отримає не тільки мандату, а й не увійде до когорти призерів.
Маковей приречений бути третім. Така його політична доля на в. о. №202.
А Рибак може стати знову народним депутатом.
Він всі роки систематично працював на округу. Його тут кожен собака знає.
Іван Петрович допомагав людям. За його сприяння будувалися школи, дитячі садочки, дороги і мости.
При першій нагоді, коли видавалася вільна хвилина, Рибак прямував на свій округ, зустрічався з людьми, довідувався про їхні проблеми та багато що вирішував. У горах навіть жартували з цього приводу. Казали, що він гуцулам уже оскомину набив. Але його й поважали за те, що до людей ставився по-людськи. Де може і чим зможе – допоможе.
Опоненти підставляли підніжки. Особливо ті, хто у лісах царював. Іван Рибак вів непримиренну війну з корупцією та корупціонерами-лісівниками і з тими, хто причетний до розкрадання багатств Карпат. Цього йому не прощали. Старалися замастити також у те корупційне болото, в якому самі борсалися. Не вдалося. Бо Іван Петрович, як би цього комусь не хотілося, жодного разу не вчиняв протиправних дій і не був помічений у корупційних діяннях. Тоді спробували недруги прив’язувати до лиходійників команду Рибака. Людей, з якими він працює у ВРУ, помічників та консультантів.
І це не вдалося.
Тоді спробували застосувати брудні політтехнологічні методи на виборах. У гірських районах, як відомо, люди з повагою та острахом ставляться до лісовиків (працівників і керівників лісової галузі). Часто голосують так, як ті скажуть. Аби у Рибака відібрати найбільше голосів, лісовики висунули кількох своїх представників. Для відбирання голосів у Путильських Карпатах висунувся на вибори Петро Прокопович Фрей, директор Путильської ДЛГ.
А зі Сторожинця ще одного лісового керівника, уже з династії лісовиків висунули – Миколу Орендовича.
Але, як засвідчують соціологічні дослідження останніх днів, ці політтехнологічні провокативні методи не змогли суттєво вплинути на уподобання виборців в. о. № 202.
Зараз люди активно підтримують президента Зеленського, його партію, якої нема, – «Слуга народу» та їхніх висуванців на мажоритарних округах.
Чи не по всій Буковині «слуги народу» від Зе можуть перемогти на виборах до верховної ради. Що характерно, на кожному округу висунутий кандидатом діючий народний депутат, який там уже виборював перемогу у 2014 році. За різними соціологіями на всіх округах діючі депутати програють віртуальним «слугам народу».
Окрім в. о. № 202, де Іван Рибак міцно займає лідируючі позиції.
Як можна голосувати за цього Рибака, коли він є пешкою Порошенко. Це прогнивший системою, відкатами політик. Наш округ вартий кращого депутата.
От наприклад я думаю голосувати чи за Маковея, чи за Заремського.