Ти – бидло. Тупе і безмовне. Так, саме так вважаю. Я тебе оцінюю як кульок гречки, пачку чаю, банку згущеного молока і кульок цукерок. Навіть не шоколадних.
За цю подачку ти повинен віддати за мене свій голос, завдяки чому я на п’ять років буду народним депутатом.
Я буду отримувати соціальний пакет: зарплата плюс депутатські більш ніж 30 тисяч за місяць. Безплатні перельоти по країні. Безплатне користування залом офіційних делегацій – щоб часом не зіштовхнутись з таким бидлом, як ти, в аеропорті. Безплатне проживання в Києві. Лікування в \”Феофанії\” – також подалі від бидла.
Я буду недоторканою особою, і навіть якщо я зіб’ю на дорозі бидло, таке як ти, мені нічого не буде, поки мої колеги не позбавлять мене імунітету.
Про таке приємне завершення життя, як поховання на Байковому цвинтарі, я навіть не буду згадувати.
Але ці всі пільги – ніщо. Завдяки голосам від бидла, я протягом п’яти років буду брати участь в розподілі бюджету найбільшої країни в Європі.
Я зможу отримати державну дотацію для свого підприємства. Я зможу пропхати свою фірму на тендер. Я зможу отримати кілька мільйонів за прийняття лобістського закону. Я зможу оформити пільговий кредит в державному банку. Я зможу ходити до прем’єра і президента, вирішуючи питання свого бізнесу.
Я зможу прийти до генпрокурора і керівника Печерського суду, відмазуючи друзів. Я зможу ввійти в список мільярдерів \”Форбс\”, завести приватний літак і нерухомість в Австрії чи на Блакитному березі, а дітей відправлю вчитися в Лондон…
А про тебе, бидло, я згадаю через п’ять років, коли прийде час знову роздавати тобі гречку.
Навіюно таким (депутати підкуповують виборців):
Блог Сергія Лещенка на Українській правді (переклад Яремин блог)