Вчорашній з\’їзд Партії регіонів – це ганебне видовище у виконанні закомплексованих людей, впевнених у бидляцькій суті власного народу. Починаючи з хамського виступу лідера цієї партії Миколи Азарова і закінчуючи хамським же призначенням власного сина в депутати через прохідний округ Донбасу. Навіть самий забитий політтехнолог знає, що передвиборний з\’їзд – це головний захід для політичної сили.
А виступ лідера – це його головний спіч у всій кампанії, де він повинен зарядити своїх соратників на перемогу і продемонструвати не просто ораторські якість, але і талант візіонера.
Замість цього країна побачила старого буркотуна, що ненавидить все живе, який свій основний виступ на виборах присвятив поганій опозиції і \”покращенню\”, що вже настало.
На з\’їзд не допустили журналістів, подарувавши їм радість дивитися в прес-центрі картинку, яку для них збирав \”регіональний\” режисер.
Виступи другорядного російського віце-спікера Держдуми, китайських гостей і дівчини, яка цитує мультики, тільки посилювали враження, що головні вороги Партії регіонів знаходяться всередині цього організму, що втратив здатність виводити шлаки.
А завершальною сценкою цієї буфонади стало затвердження виборчого списку \”наосліп\” – делегати захоплено проголосували, навіть не знаючи, куди і кого вони відправляють балотуватися.
І всі бачили депутата Максима Луцького, наздоганяючого Сергія Тігіпка, щоб подивитися, чи висунули його по мажоритарному округу в Солом\’янському районі Києва. Це – вже після (!) голосування.
На тлі такого маразму з\’їзд \”Батьківщини\”, при всьому моєму критичному відношенні до цієї партії, був ковтком свіжого повітря.
А ще я пам\’ятаю з\’їзд блоку Кучми \”За єдину Україну\”, який відбувся 10 років тому, перед виборами 2002, пам\’ятаю Партію регіонів як одного з п\’яти учасників цього проекту, пам\’ятаю заклеєного пластиром Литвина на трибуні – і розумію, що тоді було, виявляється, свято демократії.
За десять років Партія регіонів не просто буксує на місці – вона скочується в дрімучий \”совок\”, від якого нудно вже багатьом, що входить до неї.
Але абсолютно ганебним явищем з\’їзду регіоналів став непотизм і кумівство.
Це і син Януковича, якому вже третій раз дарували прохідне місце в списку. Хоча, здавалося б, сам президентський спадкоємець повинен був відчувати, що є тільки один спосіб змусити людей припинити сміятися над ним – це підтвердити своє депутатство на окрузі. Показати, що ти можеш домагатися чогось і без тата. Але ні – він знову в списку, за широкою спиною \”баті\”.
Це і зять Джарти, якому \”у спадок\” віддали округ померлого родича. Це і Пшонка-молодший, якого відправили у Запоріжжі. Це і водій Ахметова Володимир Мальцев, який знову буде депутатом. І Чертков, що за п\’ять років нинішньої Верховної Ради побував на чотирьох засіданнях – і отримав орден \”За заслуги\” з формулюванням \”за плідну законотворчу діяльність\”.
Ну і, звичайно, сором і ганьба з\’їзду регіоналів – це син Азарова, якого, як парашутиста, скинули на округ у Слов\’янську Донецької області – прямо з Австрії, де він має вид на проживання.
Як треба не поважати свій народ, якщо ти, прем\’єр-міністр, дозволяєш собі працевлаштовувати сина на округ, де він ніколи не працював, не був за ним закріплено – і, можливо, взагалі фізично не ступав на цю територію ногою!
Найсумніше, що жителі Слов\’янська проголосують за Азарова-молодшого. Їм подобається пекло, в якому вони живуть.
Сергій Лещенко блог Української правди
Переклад – \”Час\” (с)
peredplata
