Гонор
Розпіарились, панове, розпіари…
Всі тепер ви генії – не бездари!
І на кожнім діадема чи тіара.
І коронним крісельцем кожен марить.
І нема вам рівного, ані пари.
Так пнетеся високо – аж за хмари.
Поруч вас не людоньки- все отари:
Вівці та баранчики із кошари.
Всмоктують у шлуночки все, що дарять –
З того щось, підсмажене, там ся зварить…
Як на вас поглянути – чари й чари.
І такі вітальні всі, чемні й гарні.
Самовеличаєтесь ви гарно
На державних вигонах, на базарах:
«Ось дамо вам, людоньки, невзабарі
Все, що благовіститься Божим даром!»
Чесні ЗМІєчки перезміюють ваші чвари,
А за те їм гонорарчики, гонорари…
Розпіарились, панове, розпіари…
Шляхетність
Чорну шкоду заподіявши господарям,
Пес тікав, звиваючись, від ударів.
Він летів, не тямлячись, піддаючи пари,
Утікав за кущики – в кулуари
І, задерши хвостика, ой піарив…
peredplata
