Вперше про проблему видачі в деяких областях України закордонних паспортів ми почали писати в 2008 році. Тоді на це ніхто не звернув уваги – подумаєш, в Буковині видали близько 20 тисяч румунських паспортів і в Закарпатті приблизно стільки ж угорських. Приблизно в той же час Ющенко бездарно програв суд в Гаазі, який позбавив Україну частини нафтоносного шельфу на користь тієї ж Румунії.
Другий раз ми звернули на це увагу через два роки – тоді ці числа вже зросли приблизно до шістдесяти тисяч. Але і тоді (не зважаючи на те, що інші наші прогнози регулярно збувалися і продовжують збуватися) нас знову оголосили алармистами, які розводять паніку без всяких причин.
А сьогодні кількість громадян України, які отримали румунські паспорти, вже перевищила сто тисяч людей. Факт сам по собі вже є явною і прямою загрозою національній безпеці, але тепер, коли все запущено роками бездіяльності попередньою і нинішньою владою, все стало набагато гірше.
Справа в тому, що тепер NATO оголосило Буковину зоною можливого збройного протистояння. Сергій Дєєв, голова комісії з україно-румунських стосунків днями заявив на прес-конференції: «У Чернівецькій області сьогодні більше 100 тисяч чоловік мають румунське громадянство. На кордонах ростуть нові КПП і паркани. Прикордонників замінили на вільнонайманих людей, які теж мають в кишені два паспорти – український і румунський. Таким чином, готується анексія Чернівецької області під виглядом возз\’єднання Південної (що входить до складу Румунії) і Північної Буковини (Чернівецька область України)».
Ось так живуть люди своїм життям, і не знають, що їх уже зібралися відокремлювати, що на їх території далекими штабістами NATO вже заплановані сепаратистські виступу, громадянська війна і, цілком можливо, етнічні чистки. Невже нереально? Жителі Югославії, Лівії та інших країн, де вже були здійснені такі сценарії, вам можуть багато що розповісти про це.
І думати, що мешканців інших регіонів це не торкнеться, просто нерозумно. Можливі військові дії в тій чи іншій мірі торкнуться всіх. Крім того, можливі потоки біженців, зростання кримінальної злочинності, мародерство і інші супутні лиха.
Імовірний сценарій анексії Буковини на користь Румунії цілком може бути реалізований під час будь-якої політичної кризи в Україні. Найближча можлива дата – це вибори у Верховну Раду, результат яких може бути визнаний недійсним, що стане приводом для стимуляції громадянського протистояння.
Влада регіону, наприклад, відмовляться визнати нелегітимний уряд в Києві. У найкоротші терміни можуть бути створені вогнища заворушень після чого в регіон вводяться «миротворці» NATO, румуни під егідою цієї організації проводять референдум про відділення, на якому переважна більшість громадян, які володіють двома паспортами, підтримає відновлення Буковини в рамках кордонів 1940 року.
Бухарест вже давно готує такі сценарії, крім іншого, активно нагнітаючи антиукраїнську істерію всякими вигаданими історіями про «українських шпигунів» (це смішно тільки для українців, які знають плачевний стан власної розвідки, але ніяк не для румунських громадян, активно оброблюваних місцевими ЗМІ).
Якщо не почати діяти негайно, то вже найближчим часом Україна нічого не зможе протиставити анексії Буковини (а потім і де-які інші регіони на черзі на розчленовування і поглинання), оскільки Румунія є членом НАТО, і тому будь-яка активна дія проти неї буде стосуватися усього Альянсу.
Сьогодні активними і зваженими діями ще можна нейтралізувати цей сценарій. Можна ввести високі штрафи за володіння подвійним громадянством, можна для остраху департувати декількох особливо злісних порушників закону, можна стимулювати здачу румунських паспортів іншими способами. Але, на жаль, українській владі (і опозиції теж) сьогодні не до вирішення нагальних проблем – долі держави нікого не хвилюють, усі зайняті виключно прийдешніми виборами.
Чи втратить Україна Буковину?
Олександр Роджерс, \”Хвиля\” 3. 10. 2012
peredplata
