Округ №202: боротьба до останнього дня

Округ №202: боротьба до останнього дняПосилаючись на результати вивчення громадської думки у населених пунктах округу, що проводилися Центром політичного прогнозування «Нова доба» (Київ), ми прогнозували, що округ, де влада особливо не сподівалася на успіх, а опозиція ще до виборів відсвяткувала перемогу, може піднести сюрпризи і одним, і іншим.

Нагадаємо, що Центр цікавили націонал-патріотичні округи Західної України для прогнозування ситуації у новому парламенті та визначення впливу у ньому опозиції.

У вересні попередній висновок був такий: якщо влада активізується, а опозиція не запрацює, то єдиний у Чернівецькій області націонал-патріотичний округ, де ніколи не перемагали не українські сили та їхні представники, буде вперше втрачено проукраїнськими опозиційними партіями.
За даними досліджень Центру, у вересні на округу визначилися три лідери виборчої гонки: начальник департаменту освіти ОДА, висуванець Партії регіонів Михайло Бауер, самовисуванець, що позиціонує себе як націонал-патріот, Іван Рибак та кандидат від Об’єднаної опозиції, колишній податківець та екс-голова Кіцманської РДА Олександр Фищук. За даними опитування громадської думки, Михайло Бауер набирав 13,8 відсотка голосів, Іван Рибак – 11,5 відсотка і Олександр Фищук – 7,8. За інших кандидатів планували проголосувати 5,3 відсотка виборців. Не мали наміру йти на вибори 12,1 відсотка. 36,8 відсотка не визначилися, за кого їм голосувати.

У жовтні у населених пунктах округу Центр провів друге дослідження громадської думки (ми навмисно тут не згадуємо інші дані по округу, які оприлюднювали у Чернівцях, вважаючи, що так науковцям діяти не солідно і це не робить їм честі та позначиться на їхній репутації у наукових та експертних колах). Так от. За даними Центру, у жовтні ситуація в межах округу змінилася, але незначно. Трійка лідерів виборчої гонки залишилася тією ж. Ніхто з інших кандидатів не зміг їм скласти конкуренцію. Водночас, декотрі перестановки серед лідерів все ж відбулися. Так, за даними опитування громадської думки, за Івана Рибака готові проголосувати 17,6 відсотка виборців, за Михайла Бауера – 15,2 відсотка, за Олександра Фищука – 9,8 відсотка. За інших кандидатів готові проголосувати 6,6 відсотка. Не мають наміри йти на вибори – 16, 8 відсотка. Не визначилися за кого їм голосувати – 29,7 відсотка.
«Друге опитування громадської думки теж не дало відповіді на питання, хто ж здобуде перемогу на цьому округу. Водночас, порівняно з першим опитуванням, шанси націонал-патріотичних сил зросли. Ці цифри не дають нам змоги стверджувати, що є однозначна перевага. Розрив між кандидатом, який позиціонує себе як націонал-патріот і веде виборчу кампанію за такими гаслами, та кандидатом від Партії регіонів – у межах статистичної похибки», – зауважує політичних експерт Дмитро Черевко.
«Не змінилася й географія симпатій до кандидатів. Михайло Бауер зберігає лідерство у Сторожинецькому районі, очевидно за рахунок румуномовного населення. Також він має вплив у декотрих селах Путильського району (тих, що характеризуються нижчим рівнем життя), – зазначає колега Д. Черевка, політолог Михайло Воропай. – Іван Рибак, маючи частину прихильників у інших трьох районах округу, визначився як лідер у найбільш патріотично налаштованих селах Вижницького, Кіцманського та Путильського районів (де історично зберігаються традиції національно-визвольної боротьби). Олександр Фищук зберігає лідерство у частині сіл Кіцманського району та декотрих селах Вижницького і Сторожинецького районів, де активно діють осередки Об’єднаної опозиції».
Чому все ж таки, хоча і незначно, змінилися рейтинги основних кандидатів?
«У вересні ми попереджували про звужене електоральне поле у владного кандидата Михайла Бауера та опозиційного Олександра Фищука, – каже Дмитро Черевко. – Жоден з них так і не зміг його значно розширити. Спроби команди Михайла Бауера використовувати не стільки переконання, скільки тиск на підпорядковану йому соціально-професійну групу педагогів починають давати зворотній ефект. Посипалися анонімні заяви вчителів у виборчі штаби опонентів, з’явилися листи обурених мешканців сіл з приводу цієї ситуації у ЗМІ. Це означає, що наростає прихований опір тиску, який може дати зворотній результат на виборчих дільницях. Очевидно, кандидату варто міняти тактику – більше переконувати, а не давити. Хоча, під брендом партії, з якою він іде на вибори, це буде зробити надто складно. Не асоціюється у людей Партії регіонів з демократичними методами роботи».
– В Олександра Фищука дещо інша ситуація. Він трохи наростив свій рейтинг через те, що нарешті з’явився у місцевих ЗМІ поза межами Кіцманського району. Водночас, його інформаційна присутність, наприклад у Сторожинецькому районі, надзвичайно мала, – переконаний Михайло Воропай. – Взагалі, на мою думку, Сторожинецький район – це наразі політична цілина – неопрацьоване поле для кандидатів як влади, так і опозиції. Там ще є звідки черпати електоральні ресурси. Очевидно, що Фищуку необхідно переносити саме туди останню фазу виборчої кампанії.
«Що ж стосується Івана Рибака, то, на мою думку, його кампанія не викликає сумнівів у частині активності та відкритості щодо виборців, – зауважує Дмитро Черевко. – Принаймні, у багатьох селах округу ми зустрічали інформацію про перебування там його агітаторів та зустрічі кандидата з виборцями. Фактично, Іван Рибак почав активно консолідувати навколо себе прихильників тих, політичних сил, які перебувають в опозиції до влади, але не погодилися з кандидатом, запропонованим їм від Об’єднаної опозиції. Водночас, кандидату необхідно ще додати динаміки, щоби закріпити своє лідерство».
-Загалом, кампанія увійшла у фазу інерційності. Тобто, навряд чи хтось з кандидатів зможе радикально переламати ситуацію на свою користь. Не бачу я ні тких ресурсів у них і не вірю, що вони зможуть знайти такі ефективні ходи. Використання ж не чесних прийомів швидше негативно позначиться на тих силах, які їх застосують, а не на їх опонентах. Особливо це стосується опозиційних сил, яким необхідно разом протистояти ресурсу влади, – каже Дмитро Черевко.

«У ситуації, що зараз склалася, в націонал-патріотичних сил (я не маю на увазі виключно Об’єднану опозицію, а загалом політичні сили та виборців, що сповідують цю ідеологію і не сприймають нинішню владну партію та її кандидата), з’явився шанс виграти округ на мажоритарці. А вже від їх консолідації та вміння долати амбіції залежить, чи зможуть вони це зробити. Якщо не зможуть, то загроза для них перемоги владного кандидата буде залишатися до 28 жовтня включно, – каже Михайло Воропай. – Але тоді округ втратить роль націонал-патріотичного П’ємонту Буковини, чого не ставалося ні за австрійської, ні за румунської, ні навіть за радянської влади».

-Тоді тут з’являться шанси на наступних виборах навіть для перемоги комуністів, – саркастично зазначає Дмитро Черевко. – Та це означатиме остаточний крах місцевого націонал-патріотичного середовища, його лідерів та прихильників, а також маргіналізацію та люмпенізацію значної частини місцевого електорату.
-Це означатиме, що націонал-патріотична, українська ідея в округу №202 остаточно замінена, образно кажучи, «ковбасною». Тобто соціально-популістськими гаслами та патерналістськими, утриманськими настроями виборців (очікуванням від будь-якої влади, навіть відверто чужої їм за ідеологією, пільг та подачок).

Бесіду вів журналіст В’ячеслав Семененко

peredplata