Сьогодні вже багато здогадуються для чого Зеленський витягнув з далекого соціалістичного минулого отих старих мастодонтів Леоніда Кравчука і Вітольда Фокіна. Є така нехитра політична технологія “прінцип антитези”, яка будується на протиставленнi психологічних ефектів. Її автором є колишній співробітник британської Сікрет сервіс, письменник зі світовим ім’ям, новеліст Сомерсет Моем. Цей принцип Сомерсет Моем також успішно використовував і в своїх художніх творах.
Тепер спробую пояснити як працює цей “принцип антитези” на нашому прикладі з Кравчуком і Фокіним.
Отже! Всім відомо, що Тимчасова контактна група (ТКГ) повністю вичерпала свій авторитет, можливості і ресурси. Після виходу з ТКГ Леоніда Кучми в складі нашої делегації створився вакуум. Професіонали відмовляються входити в групу, оскільки добре розуміють, що Мінський процес – це марна справа. Ранiше з групи також вийшли досвідчені “вовки” переговорного жанру Роман Безсмертний і Євген Марчук. На цьому все – лавка запасних гравцiв порожня. Від слова “зовсім”. Тим часом у куратора ТКГ, глави Офісу президента Андрія Єрмака виникли серйознi проблеми. Його реноме і довіра до нього нижче плінтуса. Ба навіть більше! Його щодня звинувачують як не в зраді батьківщини, так у корупції. Що робити в такому випадку? Правильно! Потрібно масштабно продемонструвати, що може бути набагато гірше нiж зараз є. На роль “хлопчиків” для биття витягли з політичного небуття, майже 90-річних мамонтів КПРС Леоніда Кравука і Вітольда Фокіна. Вклали їм в уста відверто антиукраїнські, антидержавні заяви та ініціативи. Їх висловлювання отримали широкий резонанс, котрий затьмарив попередні скандали і провали влади на Мінському напрямку. Народ гнівно обурюється. І ось тут настає момент для виходу на сцену “слуг народу’ Давида Арахамії, Андрiя Єрмака та інших представників влади з критикою і засудженням заяв новоспечених очільників ТКГ. Таким чином на темному тлі Кравчука і Фокіна яскравими барвами патріотизму заблищали Андрій Єрмак, Давид Арахамія та інші актори цього спектаклю. Фокус вдався.
Ростислав Демчук,