Перший населений пункт, який скористався „мовним” законом було румуномовне село Тарасівці Новоселицького району. Згодом, румунська мова стала регіональною у Нижніх Петрівцях. Однак, днями два села Сторожинецького району надали відповідний статус польській мові.
Українська земля – віддавна ласий шматок для сусідів зі сходу. А нині вона стає все ближче до них і віддаленіше від самих українців, – чи не в один голос запевняють історики та політологи, адже під прицілом опинилося найсокровенніше – єдність громадян України. Недолугий \”мовний\” закон, який писали шестеро народних депутатів, зокрема і буковинка, Ауріка Божеску, Президент України дав на доопрацювання через недосконалість. Попри це, областей, які скористалися цим законом і вже затвердили другу регіональну мову, а в більшості випадків – це російська – нині вже 8. Чернівецька починає з малого – із затвердження регіональної на рівні районів.
Нижні Петрівці, що на Сторожинеччині, вже друге село в області, яке скористалося \”мовним\” законом і надало румунській мові статус регіональної. Першим стало одне з найбільших сіл Новоселицького району – Тарасівці. Телефоном сільський голова Нижніх Петрівців сказав, що тамтешні районні депутати, окрім румунської, статус регіональної надали ще й польській мові.
– У нас 2 села, живуть поляки (більше 10%), і щоб їх не ображати, і це так має бути – по закону є у нас 2 рішення по Нижніх Петрівцях і по селу Аршиця. Тобто, у нас уже 2 регіональні мови, румунська і польська, – повідомив Костянтин Тарица, голова сільської ради Нижніх Петрівців(Сторожинецький район).
Нагадаємо, закон \”Про засади державної мовної політики\”, який позаочі охрестили \”мовним\” законом Колісніченка-Ківалова, ВРУ прийняла 5-го червня цього року. Він встановлює, що державною мовою є українська, але істотно розширює використання регіональних мов, якщо кількість носіїв не менше 10% від населення певного регіону.
У Нижніх Петрівцях, зі слів сільського голови, 95% від загальної кількості селян розмовляють румунською, в Аршиці польською розмовляють рівно стільки, скільки прописано в законі.
Політолог Ігор Буркут, попри те, що радить не панікувати, певен, що головна небезпека у цих мовних питаннях існує саме для тих, хто це приймає.
– Може статися таке, що люди добровільно заганяють себе в гетто. Вони не будуть як слід розмовляти державною мовою, а це означає, що продовжити освіту, працювати в нашій державі їм буде важко, – вважає І.Буркут.
Натомість, сільського голову Нижніх Петрівців нині хвилює інше – як, а головне, де знайти вчителів румунської та польської мови, які вже незабаром повинні вчити дітей у тамтешніх школах. Визначився держслужбовець із першочерговими завданнями, які повинен втілити в життя задля громади села – впорядкувати таблички з назвами вулиць кількома мовами. І байдуже, що на цю справу необхідно витратити не один десяток тисяч гривень.
Якщо на Буковині румунській мові статус регіональної надали у двох селах – Нижніх Петрівцях і Тарасівцях, то в Україні лідером регіональної мови є російська. Вісім областей уже прийняли її у цьому статусі. Політолог Ігор Буркут капелюха знімає перед росіянами, котрі, з його слів, за свою мову готові битися до останнього. Чого не скажеш про українців. Тим часом Ігор Григорович нагадує, що в Чернівецькій області нараховується приблизно 20% румуномовного населення. Вочевидь \”мовний\” закон може добратися і до рівня області, а це означатиме, що держслужбовці змушені будуть достатньо знати регіональну мову, аби приймати відвідувачів і оформлювати документи. Найцікавіше, що в держбюджеті не виділено на підготовку таких спеціалістів жодної гривні.
– Нині Україна дуже слабка: і економічно, із розваленою армією, і лишилося тільки роз\’єднати українців, стравити їх між собою, то можна приходити і шматувати цю державу. Ми повинні боротися за єдність нашої держави, тим менше шансів нам перетворитися на Югославію 90-х років. Не дай Боже піти таким шляхом, – підкреслив політолог.
\”Мовний\” закон, який зачіпає практично кожну область України, на думку професора кафедри історії та культури української мови, Надії Бабич, небезпечний через самих українців, котрі перетворюються на рабів зі стертою історичною пам\’яттю. Їх називають манкуртами і їх більшає:
– Якщо дуже відверто, то він є загрозою тільки тому, що серед українців дуже багато манкуртів. Тобто, тих, які за будь-яке кар\’єрне просування, за будь-яку послугу в ім\’я свого благополуччя, дуже легко перейдуть на \”общепонятний\”.
peredplata
