Історія одного атентату (вбивство НКВедиста Майлова) ВІДЕО

Історія одного атентату (вбивство НКВедиста Майлова) ВІДЕОЛьвів 1933 р.ОУН вбивство чекиста-дипломата Майлова.Привернути увагу світу до Голодомору на Cхідній Україні брати-українці могли лише вбивством радянського консула Майлова

У Львові 22 жовтня 1933 року, аби привернути світову громадськість до трагедії голоду в Україні 1932-33 років ОУН організувала, вбивство радянського консула Олексія Майлова.

Вбивство здійснив Микола Лемик , який вступив до організації у 1932 р., коли навчався в українській гімназії у Львові. На час виконання замаху він мав 18 років і був студентом І курсу Львівського університету.

Це була своєрідна помста СРСР за Голодомор, а також бажання поінформувати Європу про жахливі злочини радянської системи і привернути увагу світової громадськості.

Рішення про вбивство представника СРСР було прийняте керівництвом організації 3 червня на Берлінській конференції. Підготовкою до акції займався провідник ОУН на Західноукраїнських землях Степан Бандера Голодомор. Штучно створений мор голодом керівництвом з Москви та його представниками в Україні, коштував близько десятка мільйона життів.

\”Дейли Телєґраф\” повідомляє: Американський професор Річард Селлет сказав у Берліні: За останніх 6 місяців в Полудневій і Східній Росії, на Україні та на Північнім Кавказі погибло з голоду до 10 міліонів людей.. \”Нова зоря\”, 16 липня 1933 р.

Голод не був наслідком неврожаю. Цілеспрямована політика комуністичного режиму створила для українців несумісні з життям умови.. Шляхом тотального вилучення харчів, блокади сіл і цілих районів, заборони виїзду за межі голодуючої УРСР, українці йшли до Незалежної Держави.
«Недавно вернув з СССР до Риму спеціяльний папський післанник. Св. Отець задумує вислати до СССР ратункову харчеву виправу, подібно як тому кілька літ. Така експедиція малаби велике значіння», йдеться у \”Новій зорі\”, 3 вересня 1933 р.

Кордони УРСР охороняли підрозділи НКВС, які не випускали голодних людей за межі смертельної пастки. Порятунок надавала допомога із з-закордону, найперше з Західної України. Однак, керівництво СРСР навідріз заперечувало факти голоду в Україні і не приймало допомогу для голодних. Партійні керівники свідомо не визнавали перед світом цю трагедію, що є ще однією з ознак навмисного геноциду.

peredplata