Не той тепер \”Миргород\”?

Не той тепер "Миргород"?«Часи вже не ті… То колись наші діди й батьки зі зброєю боролися за Україну проти окупантів. Холодноярці, Летюча бригада УВО, боївки ОУН – далека героїчна минувшина. Честь їм і шана. Тепер все по-іншому: маємо Україну; потреба часу лише в наповненні її українським змістом. Нам ниньки по-новому треба жить.»

Доводилося Вам чути щось подібне?

Мені — неодноразово, за двадцять з лишком літ нашої «незалежності».

І палкі заклики до згортання прапорів боротьби: мовляв, – усе, відвоювались. Треба працювати. Наповнювати…

Але що насправді змінилося з пережитих часів? Як за московитів, а поляків, а румунів, а угорців, а німців – чужинці як панували, так і панують, а українці як зазнавали, так і зазнають наругу над собою. А засилля всього чужинського на тлі нищення українського, а національні багатства країни в руках кого завгодно, тільки не українця? Можна ще довго продовжувати.

Звісно, дехто вже виборов для себе свою «україну», у вигляді затишного кабінету (далебі не першого, але значно соліднішого за попередні в своїй кар’єрі професійного патріота). Тепер завзято наповнює.

А ви, українці, і далі терпіть чиновницьку наругу, міліцейське свавілля, безкарність мажорів: нехай ґвалтують і вбивають, знущаються, чавлять джипами абощо. Не беріть прикладу з Віталія Запорожця та інших знаних і невідомих народних месників, не організовуйтесь для самозахисту на місцях, не чиніть активного спротиву, то пусте; наповнюйте сю Україну українським змістом, а краще довірте це їм – \”професіоналам\”. А самі, як гнулись, так і гніться. Вони, пройшли до обласної чи Верховної Ради – це головне. А там, подбають і про вас. Колись, – дасть Бог.

Роман Жахів

Новини Партнерів