Риторика і агресивна російська дипломатія.

Відверто кажучи, уся вчорашня, так звана “аналітика” українських та й частинa західних експертів мене розчарувала за виключенням аналітичного управління ЦРУ (CIA) та Атлантичної Ради США (Atlantic Council). Українскі ж самородки-коментатори не шкодували епітетів і писали про хамство, брутальність і агресивність російської дипломатії. Вони сплутали риторику заcтупника міністра закордонних справ Росії Сєргєя Рябкова з дипломатією.

Слід знати, що риторика і дипломатія – це різні речі. Риторика є інструментом дипломатії і вона у Росії завжди була хамською та нахабною й зухвалою. Згадаймо скандальнозвісні висловлюванна Микити Хрущова, який грюкав черевиком по трибуні Генасамблеї ООН з вигуками: “ми вам покажемо кузькіну мать!”… Також хрестоматійною є фраза Хрущова про “Карибську кризу” і як вона планувалась. Він сказав тоді, що у Кремлі виникла ідея “підкласти їжака у крісло під жоп… під сідниці американців прямо у їх крісло”. Згадаймо також вислів Сєргєя Лаврова: “дебіли, блядь”, або звертання представника РФ при ООН Васілія Небензі до свого британського колиги: “ти мнє в глаза сматрі”… І подібних реплік з уст російських дипломатів не злічити. Про висловлювання речниці МЗС РФ Марії Захарової взагалі мовчу. Але ж треба вникати й у зміст, у те, що російські дипломати приховують за своєю хамською риторикою.

Перед початком переговорів заcтупник міністра закордонних справ Росії Сєргєй Рябков заявив, щоб НАТО забирало манатки і відправлялось до рубежів 47 року і в такому дусі. Однак під час самих переговорів Рябков спритно, як слизький вуж петляв і уникав від прямих запитань і пояснень американської сторони. Його завданням було не сказати ні “так”, ні “ні”, що дозволить Росії відтягнути час і зберегти нинішній Status Quo тa “заморозити кризу” до кращих часів. І цієї мети йому вдалось наразі досягти. Tепер Кремль продумує на десять ходiв вперед красивий вихід з “гордо піднятою головою” iз цієї патової ситуації. Москва пробує то натягнути віжжі, то відпустити. Однак США поводить себе, як не приборканий і впертий мустанг, який не піддається приборканню і дресируванню.

Післязавтра, 13 січня у Брюсселі в рамках засідання Рада НАТО – Росія раунд буде продовжений. Вихідні, стартові позиції: Росія вимагатиме від НАТО підписання з Росією договору про припинення розширення Альянсу, а НАТО переконуватиме Москву, що не може піти на такий крок, оскільки це суперечить Північно-Атлантичному Договору і статутним документам НАТО. Хоча у НАТО прекрасно розуміють, що цього і домагається Росія аби зацементувати свою позицію і тримати в напрузі Україну, Європу і увесь світ. Відтак “гра м’язами” припиняється і переходить у “гру на нервах”. У кого міцніші і стійкіші нерви – той і одержить перемогу. Гра обіцяє бути доволі довгою.