-За ці місяці мене західні кореспонденти не раз питали: а чи не краще припинити спротив, домовитися з Росією, поступитися?
Відповідь на це – в розбомбленій Бородянці, в розтерзаній Бучі, в знищених селах і містах Київщини, Чернігівщини. Відповідь – у руїнах Маріуполя, мирного квітучого, прекрасного міста, яке російські душогуби перетворили на пекло, на братську могилу. Відповідь – у розбомбленому Харкові, у стертій з лиця землі Волновасі, відповідь – на закривавленій площі залізничного вокзалу Краматорська, де російські варвари вбили мирних мешканців, що тікали від війни. Відповідь – в очах дітей, які втратили батьків та батьків, у яких російська зброя забрала життя дітей.
Ми платимо страшну ціну зараз, але історичний досвід українського народу свідчить, що російська неволя, окупація для нас обернеться ще гіршою катастрофою. Різанина в Бучі – сучасний доказ цього. Мільйони жертв Голодомору – нагадування про це. Якщо не будемо зараз до перемоги боротися з «русскім міром» – він вб’є, скалічить, зруйнує, закує в кайдани рабства все і всіх, до кого і куди дістанеться. І ціна неволі, поразки буде непорівнянно більшою.
Так, фактично щодня ми чуємо сирени повітряної тривоги, ще два місяці тому ми тут безпосередньо ще чули хоча і віддалені, але голосні вибухи на північних околицях Києва. І сьогодні схід сонця був позначений завиванням сирен. Але Господь дав нам цей день не для того, щоби прожити в страху чи неволі, а для добрих діл, для молитви, для взаємної підтримки.
peredplata
