Наш власний кореспондент Ростислав Демчук передає з Брюсселя:
-Тому, що немає що коментувати. Цей текст тяжко назвати “проектом”. У форматі PDF зазначається, що це “рекомендації” до майбутнього договору. Цей абстрактний текст швидше нагадує “протокол про наміри”, чи “нариси” про “Проект договору щодо надання гаранантій безпеки Україні”. Наміри хороші, з цим я цілковито погоджуюсь. Але ж слід зрозуміти основне, що проект договору це рекомендації, форма, фантазія, яку необхідно наповнити реальним змістом. Цей процес буде дуже тривалим. Документ буде набирати зміст лише після того, як з ним ознайомлятся глави держав, урядів та члени парламентів країн, яким буде запропоновано стати учасниками договору. Росію до цього договору можна й не долучати. Її не долучали до створення НАТО і створення ЄС. Достатньо, що Росію долучили до ООН. Самі бачите до чого деградувала ця міжнародна організація.
У “проекті” зазначається, що підписантами і гарантами виконання договору могли б бути: “США, Великобританія, Канада, Польща, Італія, Німеччина, Франція, Австралія, Туреччина, країни Балтії, Північної, Центральної та Східної Європи”.
Той, хто працював з міжнародними воєнно-політичними договорами, знає, що не можна допускати довільний перелік країн-підписантів договору. Тут діють протокольні стандарти переліку. Як правило, перелік країн здійснюється в алфавітному порядку. Саме за таким алфавітним порядком розміщуються міжнародні делегації за круглим столом НАТО. Погляньте, як робиться перелік країн членів НАТО: https://www.nato.int/cps/en/natohq/nato_countries.htm
Список очолює Албанія, тому що назва цієї країни починається на “А”. Завершують список Великобританія і США (United Kingdom, United States). Тому, що згідно з англійським алфавітом назви цих країн починаються на “U”. Також перелік може здійснюватись за французьким алфавітом. За таким самим принципом відбувається і перелік у ЄС та інших міжнародних організаціях.
Чому англійська і французька мови? Тому, що вони є офіційними мовами цих організацій.
Далі. Ось так от гамузом вписати в “Проект договору” “… країни Балтії, Північної, Центральної та Східної Європи”. Бля… Це яким невігласом треба бути, щоб отаке написати в офіційному “документі”? Це що за хамство і неповага до країн? За логікою Єрмака, то слід вже було писати замість США і Канади “країни Північної Америки”, Польщу не слід було виділяти окремо з числа країн Східної Європи. У “рекомендаціях” ще згадується Японія і Південна Корея. Тоді де країни Південної Європи, Балканські країни, країни Скандінавії? Чи Іспанія і Португалія нас не підтримують і не допомагають? Данія і Норвегія також у цей список не входять?
Ну, коротше… Ні про що.
peredplata
