На верхніх хорах Успенського Собору Києво-Печерської Лаври намісник Павло Лебідь намалював ікону з власним зображенням. До «сонму святих» при житті потрапили очільник УПЦ митрополит Онуфрій та митрополит Володимир Сабодан.
На панагіях на митрах двох митрополитів присутнє зображення лику Христа. Відтак, таке зображення не можна вважати світською картиною з портретами ще живих і не канонізованих церквою служителів, яка намальована в приміщенні храму – курс швидше брався на створення ікони трьох святих, пише BIG KYIV. «Думаєте чому він так побивається? А ось погляньте на фрагмент розпису на верхніх хорах Успенського собора… Може там реалізовано його “альтер-его”», – зазначив священик ПЦУ Андрій Пономаренко.
Якщо відкласти пошук визначення, чи є таке увіковічнення живих в храмі святотацтвом, варто нагадати, що побудований Успенський Собор був коштом князя Святослава ІІ Ярославича заходами Феодосія Печерського у 1078 році.
Завдяки тому, що собор належить до комплексу Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, у 2014 році литовці запросили можливості відновлення надгробного пам’ятника князю Костянтину Івановичу Острозькому, що знаходився в Успенському соборі.
Святиня була декорована в XVII столітті у стилі українського бароко – мозаїкою та фресковим розписом. Вочевидь, дозволу у громади міста та українського народу Павло Лебідь на власні правки в декоруванні не просив.
Колишній Архидиякон Києво-Печерської лаври Сашко Бакай розповів, що це не єдина «ікона» з зображенням Павла Лебедя на церковній території.
«В Успенському соборі намісник намальований в чині ігуменів/намісників. Є ще один розпис з Павлом в Академічному храмі Різдва П.Б. Але він там не схожий на себе», – зазначив Бакай. Академічний храм, який офіційно є храмом Київської духовної академії і семінарії, розташований на Дальніх печерах.
Він був побудований в 1696 році на кошти родича гетьмана Івана Мазепи полковника Костянтина Мокієвського, є пам’яткою архітектури та також є зразком українського бароко. У 1817 році храм був розписаний в академічному стилі Іваном Квятковським.
Нагадаємо, із 1 січня 2023 року клірики так званої “УПЦ МП” не мають доступу до храмів Верхньої лаври, після того як Національний заповідник “Києво-Печерська лавра” не продовжив цій конфесії термін оренди Успенського собору і Трапезної церкви.
Більше тут: https://uanews.co.ua/news/zipsuvav-istorichnu-pamiatku-pasha-mersedes-uvikovichniv-samogo-sebe-na-stinakh-lavri_12406/?fbclid=IwAR0GIM0MNx6Cn1rgC4_N_pZmraOF0r57Bf6f-Y281ELVjzj74aXTvN9aqgE
© Все буде Україна
peredplata
