Церковні гроші: скільки заробляють релігійні організації України
Топ-10 церков України за прибутком та виторгом та їх фінансова звітність
В Україні більшість релігійних громад нехтують фінансовою звітністю, бо вважають грошові питання надто інтимними для загалу. 
з’ясував, скільки релігійних організацій звітують про свої грошові потоки, до чого призводить «секретність» церковників та чому держава майже не звертає на це увагу.
Як мають звітувати церкви України та як вони насправді це роблять
Як пояснив голова Асоціації християн-юристів України Андрій Сомов, релігійні організації отримують грошові надходження двох видів: добровільні пожертви та прибуток від оренди нерухомості, від продажу своєї продукції, від освітньої діяльності тощо. Перший вид надходжень не оподатковується, але про отримання цих коштів релігійні організації мають звітувати перед податковою службою. Другий вид надходжень треба відображати у звітах та сплачувати з тих прибутків податки на загальних підставах.
«У більшості протестантських організацій є виборна посада казначея, плюс декілька представників громади контролюють його діяльність. Є правило звітувати про фінансовий рік перед всією громадою, і це нормальна практика», — розповідає Сомов.
За даними Youcontrol, серед понад 27 тис. зареєстрованих за КВЕДом 94.91 «діяльність релігійних організацій» установ лише близько 400 подають дані про свої прибутки, активи, борги тощо: серед них є представники різних церков.
Якщо доступна суспільству звітність за 2022 рік перед Держстатом була добровільною через війну, то за даними 2021 року можна спостерігати схожу ситуацію: з року в рік в публічні реєстри надходять звіти як правило від одних й тих самих організацій.
Не звітують багато представників різних конфесій, але більшість серед «мовчунів» — православні організації УПЦ та ПЦУ. Це найчисленніші спільноти вірян в Україні: за даними Центру Разумкова, у 2022 році вважали себе православними вірянами 62,7% українців, серед яких є віряни ПЦУ, УПЦ МП та ті, що не відносять себе до будь-яких громад.
Топ-10 релігійних організацій за чистим прибутком у 2022 році*
*За даними Youcontrol
Чому не всі церкви звітують про гроші
Про статки Української Православної церкви МП можна лише здогадуватися. Проте облік коштів в організації все ж таки ведуть. Деякі цифри відображені у звіті керівного справами УПЦ МП митрополита Антонія за 2022 рік: постраждалим від військових дій виділили понад 25 млн грн, на закупівлю медичних препаратів — понад 1,5 млн грн, приблизно 20 млн грн — на будівельні матеріали, маскувальні сітки та амуніцію, на допомогу пораненим військовим — понад 4 млн грн. Також церква передала 3,5 тис. тонн гуманітарної допомоги цивільним та понад 180 тонн ЗСУ та бійцям ТрО.
У православних також прийняті внутрішні церковні збори: кожна парафія сплачує внесок на єпархію (керівну адміністративну одиницю). Суми таких внесків розраховуються індивідуально та церкви не виносять їх на розголос.
Така секретність інколи призводить до «казусів». На десятому році війни з росією в Україні існує монастир, що сплачує єпархіальний внесок напряму патріарху кірілу до москви. Ще у 1984 році Корецький Свято-Троїцький монастир підпорядкували московській митрополії та так це і залишилося. Українцям це стало відомо після обшуків у монастирі у листопаді 2022 року.
Інколи священники ведуть відверто розкішний спосіб життя, про що суспільство дізнається зі скандалів. Серед останніх — намісник Києво-Печерської лаври митрополит Павло, відомий як Паша Мерседес. Це прізвисько він отримав за свою любов до цього автомобільного бренду. Навесні під час обшуків у його маєтку серед предметів інтер’єру знайшли багато дорогих речей, серед яких була золота рибка.
Золота риба у маєтку митрополита Павла, намісника Києво-Печерської лаври. Фото: СБУ
Чому більшість православних релігійних громад не вважає за потрібне звітувати про свої грошові потоки перед суспільством? «Православні невеликі релігійні організації здебільшого у своїй звітності показують нуль. Це проблема податкової, яка не перевіряє ці організації, бо там дійсно немає прибутків, з яких можна сплатити податки. Тому більшість невеликих церков навіть не мають бухгалтерів. Великі церкви — то інше питання», — коментує юрист Андрій Сомов.
«У православних церков, зокрема у РПЦ, дещо скептичне ставлення до державних законів. Вони вважають, що церква існує окремо, держава окремо. Вони ніби живуть у своєму окремому світі», — каже релігієзнавець Дмитро Горєвой.
Чи зміниться ставлення церков до фінансового звітування в Україні
Релігієзнавець наголошує, що у храмах все продається за готівку, тож це неможливо порахувати.
«В Україні зареєстровано приблизно 36 тис. релігійних організацій. З них 26 тис. мають храми, приміщення. Чи потягне наша податкова вести додатково таку кількість юридичних осіб? Також важливо, щоб цим займалися фахівці, що розуміють специфіку роботи релігійних організацій. На мій погляд, поки що у нас немає для цього інфраструктурної можливості», — пояснює Горєвой .
Але чи є у суспільстві запит на такий контроль? Дмитро Горєвой наголошує, що, з одного боку, люди роздратовані карикатурними попами на мерседесах, і, можливо, вони б хотіли це змінити. З іншого — віряни на місцях зазвичай не сприймають свого священника як попа на мерседесі. І коли вони будуть робити йому пожертви на різні цілі, їм не сподобається додатково сплачувати податок. Релігієзнавець упевнений, що своє невдоволення вони будуть переносити на державу.
«Також є різниця за регіонами. У західних областях більш якісно організоване парафіяльне життя, коли не священник займається парафією, а самі парафіяни. Люди збираються та самі вирішують, де їм треба пофарбувати, побілити, покосити траву. Священник отримує якусь зарплату та гроші на утримання храму, купівлю ікон. У південних та східних областях процес секуляризації релігійних організацій відбувався по-іншому, люди у це не заглиблюються, фінансами займаються священники, що можуть цим трохи маніпулювати», — пояснює Горєвой.
peredplata
