Наш власний кореспондент Ростислав Демчук передає з Брюсселя:
-Чи встатановив хтось автора оцього “шедевру”, який виголосив Володимир Зеленський в ООН, що стало причиною великої напруженості у відносинах між Україною та Польщею?
Йдеться про ось цей фрагмент виступу:
“І тривожно спостерігати, як у цей час деякі люди в Європі, деякі наші друзі в Європі, розігрують солідарність і влаштовують політичний театр – і роблять трилер на зерні. Може здатися, що вони грають свою роль, але насправді вони допомагають підготувати сцену для московського актора”.
З упевненістю можу сказати, що цей текст в оригіналі був написаний російською мовою та був перекладений на українську за допомогою електронного транслейтера. Російською він звучить не так кострубато, як українською. Судіть самі:
“И тревожно наблюдать, как в это время некоторые люди в Европе, некоторые наши друзья в Европе, разыгрывают солидарность и устраивают политический театр – и делают триллер на зерне. Может показаться, что они играют свою роль, но действительно они помогают подготовить сцену для московского актера “.
Перше, що кидається в очі носіям української мови – це вислів “деякі люди”. Неозброєним оком видно, що це калька з російської. Україномовний спічрайтер би написав: “хтось”, “дехто”, але не “деякі люди”.
Друге, що стилістично і фонетичнo не природньо, так це коли речення починається із сполучника “і”, а також упродовж усього цього фрагменту використовується лише цей сполучник “і”. Українські автори здебілшого чергують сполучники “і”, “та”, “й”…
Перечитав тексти промов, виступів, просто тексти колишніх друзів по цеху Володимира Зеленського: Баклан – не його стиль, і лексика багатша, й красивіші звороти та метафори. Переглянув Виступи Олени Зеленської – також ні. У неї коротші й чіткіші речення і мало метафор взагалі. Михайло Подоляк – зовсім не те. До спічів Подоляка цьому спічрайтеру, як до неба рачки.
Нарешті, здається, підбрався я до справжнього автора цієї дічі. Почитав промови Андрія Єрмака. Саме він пише свої тексти російською й перкладає їх на українську. Якраз у текстах Єрмака багато речень, які починаються на “і” й ті ж самі безкінечні сполучники “і” в реченнях. Тому що в російській мові, на відміну від української, інших сполучників немає. Ось звідсi ці “І тривожно”, “і влаштовують політичний театр – і роблять трилер на зерні”.
Колеги, у кого інші версії?
peredplata
