Подивилася фільм “Будинок Слово”. То не фільм. То тривання українського історичного самовбивства в елітних середовищах. Позаяк еліти зраджують – прості люди гинуть з Голоду. Позаяк еліти пристосовуються до Зла – Зло верховодить над усім суспільством. Позаяк еліти – це інфантили, суспільство НЕ зростає. Позаяк еліти не навчені бути сильними, вільними і ЦІЛІСНИМИ – ними керують чужинці і юди (у фільмі огидний Акімов). Режисер блискуче передав цю недорослість недословесної еліти через протиставлення Мови і Язика, через номени “Дом” і “Будинок”, через зраду “Будинку” і плазування перед “домом”, через Тичинину безхребетність і Сосюрине куревство, через Губенкову (Остап Вишня) простодушність і Семенкове дурнувате штукарство….Серед нас сьогодні таких в царині темного боку Слова – більшість! Вони рупори ліво-ліберального світогляду. Їхнім словесним пустодзвоном і мертвячиною позичених ідей засмерджено весь провладний інформпростір. Сьогодні в гуманітарно-словесному просторі панують огидні СИМУЛЯКРИ, яких ми побачили в цьому 1933-у році, а як вислід з цього невідомщеного часу на Харків сьогодні безперервно падають московські бомби. Їхніми глашатаями є всілякі агєєви, гундорови…щось підгавкують їм окрадені природою і медійно приставлені до них якість емми. Це фільм про нас сьогоднішніх, а не про Хвильового, що пострілом у скроню очистив власну совість перед Богом і перед собою. Його гасло “Геть від москви” сьогодні не актуальне, бо буде породжувати таких самих пристосуванців. “Геть москву з України”, – це гасло здорового світогляду! Не знаю, чи така еволюція притаманна бодай би 20 відсоткам насєлєнія нині. Якщо чесно, почувалася дійовою особою того “фільму” передусім як ПЕРША дисидентка в освітній царині, яку міністр освіти – Неук і Плагіятор Лісовий – руками ректора-нікчеми – страхопуда і безчесної істоти Бобала при мовчазній згоді більшости академічної спільноти рабів – звільнив з роботи (бо запакувати у воронок і розстріляти нині складнувато) через те, що ВИМАГАЛА У ВІЙСЬКУ ДОТРИМУВАТИСЯ МОВНОГО закону! Чим сьогоднішня доморощена підлота відрізняється від цих акімових, тичин та інших пристосуванців? Їхня реінкарнація і сьогодні збирає жнива з тих, що неугодні чорнушній юрбі.
Поза тим поряд зі мною сиділа юнь, що, споглядаючи наш історичний Голодомор душ і тіл, заїдала цю нашу рукотворну трагедію смердячою на всю залу кукурудзою…
Я не хотіла виходити з фільму, бо вийти з нього НЕМОЖЛИВО: він довкруж і скрізь, правда, часом з просвітом поодиноких сильних і світлих людей. Раптом чарівна молода пара витягла мене з моїх історико-сучасних дум проханням сфотографуватися…З’ясувалося, що це студенти юридичного факультету мого університету Франка: юнак зі Львова, панночка з Запоріжжя. Я дуже не хочу, аби вони, як я сьогодні, були закладниками цього зачарованого кола нашої історичної зради, поразки і лицемірства. Я дуже хочу, аби для них це була лише засвоєна історія як предмет аналізу незамінного закону причини і наслідків. Потому підійшла мила панночка і зі слізьми на очах сказала мені і собі в серце: “Ми не засвоюємо уроків історії….”. Словом, пане Тарасе Томенко, Ваш фільм-життя промовляє до душ наших, аби вони знову не блукали тими самими колами пекла під орудою своїх і чужих чортів.
Висновок: це було розстріляне Відродження чи виродження?
Окупанти розстріляли колаборантів?
peredplata
