Джек Гарфейн ставив п’єси в голлівудській Actors Studio, дав першу театральну роль Джеймсу Діну та відкрив світові Стіва Макквіна — головну зірку американських екшн-фільмів 60-70-х років. 

У межах фестивалю «Кіно Сусідів» про режисера покажуть документальний фільм  «Дикун», над яким працювала Тесса Луїза-Саломе. Кінострічка розповість про Джека Гарфейна за допомогою фотографій з його особистого архіву, віршів, а також спогадів друзів та колег.

Ми ж ділимося, що варто знати про режисера перед переглядом фільму.

Джек Гарфайн народився 2 липня 1930 року в Мукачеві в єврейській сім’ї. Хлопчик втратив батьків в юному віці та пережив Голокост. Його юність пройшла в 11 концтаборах, одним з яких був Аушвіц. Жахливе минуле стало фундаментом для майбутньої творчості Джека, в якій він прагнув розкривати найглибші та найболючіші аспекти людського досвіду.

Після переїзду до США у 1946 році Гарфейн почав свій шлях у театрі — навчався в німецького режисера Ервіна Піскатора. Вже у 23 роки він дебютував з п’єсою «Кінець людини», яка стала сенсацією на Позабродвейському театрі. Пізніше Гарфейн як режисер приєднався до голлівудської «Акторської студії». 

Працюючи і в кіно, у 1950-х роках він створив два резонансні фільми:

«Дивний» (1957)

Фільм, що досліджує вплив військової психології на молодих людей. Гарфейн зумів передати складність і драму внутрішнього світу тих, хто зазнав тиску з боку армійської системи. Стрічка стала маніфестом проти фашизму та жорстокості.

«Щось дике»

Ще одна кіноробота Гарфейна, присвячена темі зґвалтування та травматичного досвіду. Фільм був заборонений цензурою, але став важливим голосом у боротьбі за права жінок та проти насильства. 

Протягом своєї кар’єри на Бродвеї він поставив понад 50 п`єс, серед яких — роботи Артура Міллера та Семюеля Бекета. Гарфейн умів переносити на сцену складні теми, що резонували з його життєвим досвідом, роблячи кожну постановку потужним висловленням про людську природу.

Режисер сариймав мистецтво як потужний інструмент для розширення меж свідомості. Його роботи завжди були спрямовані на дослідження тем свободи та людської гідності. Він вірив, що істинна свобода починається там, де людина наважується поставити під сумнів усе, що їй нав’язано. Його творчість — це заклик до усвідомлення себе як вільної та відповідальної істоти у світі, де маніпуляція та пригноблення можуть мати найрізноманітніші форми.

Митець  працював з особистою пам`яттю та травмою минулого, щоб висвітлювати соціальні проблеми фашизму, насильства і влади. Гарфейн вижив у найтемніші часи історії та перетворив свої болючі спогади на мистецьку філософію пошуку правди — в кіно, театрі та собі.