Перед археологічними дослідженнями Товстої Могили стояло завдання зберегти спадщину минулого, яка ледь не потрапила під кар’єри. Землі на Дніпропетровщині мали розрити, і археологи поспішали дослідити кургани, що опинилися під загрозою знищення. Багато з курганів, які дослідив Мозолевський, вже були розграбовані в давнину. Проте він вірив у щасливу знахідку, і степ віддячив йому за пристрасть до археології. Того дня роботи вже майже закінчили. Шахтарі, покликані на допомогу, збиралися додому. Однак археологи вирішили ще потрудитися.

Золотий скарб Товстої Могили

Після численних розкопок і безрезультатного пошуку, коли більшість колег вже втратили надію знайти щось цінне, Борис Мозолевський не зупинився. Його рішучість призвела до надзвичайного відкриття – золотої скіфської пекторалі. Ця пектораль, виготовлена у середині IV століття до нашої ери, зараховується деякими археологами до скарбів скіфського царя.

Пектораль була знайдена в короткому коридорі, що сполучав одну з поховальних камер із вхідною ямою. Вона стала приголомшливою археологічною знахідкою. Сам Борис Мозолевський так описував деталі того дня у книзі “Скіфський степ”:

“За десять сантиметрів від того місця, де порпалися грабіжники, біля самого спуску в склеп, лежали непоміченими найкоштовніші парадні речі небіжчика: окутий золотом меч, золоті оздоби нагая та велика нагрудна прикраса – золота царська пектораль. Я знайшов її, розчищаючи долівку підземелля 21 червня о 14 годині 30 хвилин… Тепер, коли все позаду, легше повірити в містику, ніж у те, що грабіжники справді могли недогледіти такий скарб: варто було їм лише простягти руку ще на десять сантиметрів – і пектораль для людства була б назавжди втрачена”.

Символіка та деталі пекторалі

Назвати її пектораллю запропонував археолог Євген Черненко в момент знаходження. “Пектус” з латинської перекладають як груди. Мозолевський і більшість науковців прийняли цю назву. Проте деякі дослідники вживають визначення “нагрудник” або “гривна”.

На 30 сантиметрах – 160 деталей. Коштовність виготовлено із золота 958 проби, “що має чистий сонячний колір”, як описував археолог.

Пектораль складається з трьох ярусів, і кожен із них вражає своєю символікою та красою. У центрі нижнього ярусу можна побачити сцени боротьби коня з двома грифонами, що напали на нього, а також поєдинок дикого кабана і оленя з леопардом і левом. У середині відображено гонитву собаки за зайцем, а попереду зайців сидять коники-стрибунці, які символізують музику степу.

Середній ярус вражає буйством природи і квітами, інкрустованими блакитною емаллю, а також скульптурами птахів. Верхній ярус виводить на передній план двох чоловіків, які шиють хутряне вбрання, а також зображення тварин і птахів. Ця композиція створює враження величі та водночас безмежності простору.

Мозолевський вважав, що пектораль відображає уявлення скіфів про світобудову. Вона розкриває три сфери: надра землі, астрально-космічну та сферу, населену тваринами і людьми. Зображення людей і тварин на пекторалі горельєфні, майже на всіх на звороті є плавна заглибина. Такий підхід до виготовлення прикраси вказує на високий рівень майстерності і мистецтва скіфських ремісників. Кожна деталь пекторалі була виготовлена окремо, а потім майстри з’єднували їх в єдиний твір мистецтва.

Попри масивність виробу, його вага – всього 1150 грамів. Загалом на пекторалі понад 160 окремих деталей. Із них 48 – це образи людей, свійських і диких тварин, птахів і містичних істот. Їхні розміри – від пів сантиметра до шести. 

Хто створив пектораль?

Питання про те, хто саме створив пектораль, залишається нерозв’язаним і викликає дискусії серед науковців. Деякі вважають, що пектораль була виготовлена грецькими майстрами на замовлення скіфів. Боспорське царство зі столицею Пантікапеєм, колись розташоване на території сучасної Керчі, служило центром впливу греків на скіфську культуру. Ця гіпотеза підтверджується великою кількістю античних артефактів, знайдених на території Скіфії.

Слід зазначити, що скіфські племена з’явилися в причорноморських степах у VII столітті до нашої ери. Вони мали різне етнічне походження, а їхня поява співпала з грецькою колонізацією регіону. Скіфи залишили по собі багатий культурний та мистецький спадок.

Від Товстої Могили до Музею історичних коштовностей України

Ця знахідка наводить на роздуми про історію збереження археологічних скарбів в Україні. До 1963 року Україна не мала спеціалізованої музейної установи для зберігання цінних артефактів, і багато з них відправлялися до росії. Однак завдяки рішучим зусиллям українських вчених національна скарбниця – Музей історичних коштовностей України – відкрила свої двері в 1969 році на території Києво-Печерського заповідника. Пектораль Товстої Могили прибула до музею у травні 1972 року і стала однією з його найбільш блискучих експонатів.

Знахідка з Товстої Могили служить нагадуванням про важливу роль археології в розкритті та збереженні історичного спадку людства. Вона також розкриває величність і багатство культури скіфів, які залишили свій слід у вигляді неймовірних мистецьких шедеврів, серед яких пектораль із Товстої Могили займає особливе місце.

Пектораль стала об’єктом міжнародного інтересу. На міжнародні та вітчизняні виставки возять гальванокопію пекторалі. Її ж бачать і відвідувачі Музею коштовностей. Оригінальна пам’ятка зберігається у фондосховищі.

Пектораль із Товстої Могили – важливий свідок історії

Пектораль із Товстої Могили є не лише вражаючим зразком давнього мистецтва, зокрема скіфської культури, але й прикладом того, як археологічні знахідки можуть розкрити перед нами таємниці минулого та розширити наші знання про історію людства.

Ця прикраса пройшла довгий шлях – від Товстої Могили до Музею історичних коштовностей України, – але залишається однією з найбільш видатних світових археологічних знахідок. Вона є спільним скарбом, який розповідає нам про багатство та різноманітність культур, що існували та існують на цій планеті.

Знахідки з Товстої Могили стали неоціненним джерелом для вивчення побуту, господарства, мистецтва, звичаїв, соціального ладу та історії скіфського суспільства в одному з найскладніших періодів його існування. Ці коштовності допомагають науковцям краще розуміти життя і культуру стародавніх воїнів степу.