Що відбувається за лаштунками смерті Папи Римського? Чи справді камерленго тричі вдаряє померлого молотком? Чому Папу більше не ховають у трьох трунах? І чи варто чекати кінця світу з останнім медальйоном у базиліці? Про сучасні зміни в папському похороні, символіку обрядів і забобони — RFI Українською розказав Курт Мартенс, бельгійський каноніст і професор канонічного права в Католицькому університеті Америки у Вашингтоні.
Курт Мартенс (Kurt Martens) спеціалізується на церковному праві, зокрема в питаннях, що стосуються структури та управління Католицькою Церквою, включно з темами як вакантність престолу (sede vacante), роль камерленго, та інші аспекти папської влади й церковної ієрархії.
Напередодні церемонії похорон Папи Римського Франциска у Ватикані Мартенс відхилив завісу таємничості ритуалу.
— Насамперед хочу запитати, наскільки церемонія поховання Папи змінилася протягом століть? Ми зараз можемо спостерігати такий самий обряд, як проводили, наприклад, у Середньовіччі?
— Навряд чи, бо церемонія, очевидно, змінилася. Папа Франциск сам вніс певні зміни в чин похорону. Обряди описані у книзі Ordo Exsequiarum Romanorum Pontificum, у перекладі «Чин похорону Римського понтифіка». Це не дуже товста книга — тонша за попереднє видання 2005 року.
— Це щось схоже на те, як було з похороном королеви Єлизавети II, коли заздалегідь був узгоджений певний план?
— І так, і ні. Це літургійна книга, що прописує порядок служби. У ній ви знайдете молитви латинською. А червоним кольором — інструкції, що робити, коли і де. Це не спеціально для Папи Франциска, а для поховання будь-якого понтифіка. Наступний Папа може внести свої зміни.
— Що саме змінив Папа Франциск?
— Кілька речей. Наприклад, Папу більше не ховають у трьох трунах, а лише у двох. Не знаю, що це дає для спрощення, але хай так.
Є ще одне помітне нововведення. Якщо подивитеся на похорон Папи Іоанна Павла ІІ чи Бенедикта, то побачите, що їх переносили зі свого дому до базиліки Святого Петра на платформі. Папа Франциск буде вже в труні. Вона відкрита — це дещо нове.
Як на мене, коли Папу Бенедикта переносили, було потрібно багато подушок, щоб зафіксувати тіло. Тому я припускаю, що коли переносити когось у труні, то це має більш охайний вигляд, тіло менше рухається.
— Ви згадували, що раніше було три труни. Тепер ми маємо дві, або, як кажуть деякі, навіть одну дерев’яну з металевим покриттям?
— Так. Раніше була дерев’яна, потім оцинкована, а потім ще одна дерев’яна. Тепер ми маємо тільки дерев’яну й оцинковану. У суботу, перед похороном, її закривають. Це означає, що всередині не буде повітря — вона стане герметичною. Це допоможе зберегти тіло Римського понтифіка.
Ми завжди думаємо про чудеса, коли Папа канонізується. Труну відкривають, а тіло — неушкоджене. Ну, якщо не буде доступу повітря, то зрозуміло, що воно залишиться цілим.
— Що ще нового в церемонії?
— Те, що ви побачите в суботу, і чого ми не бачили багато століть — це поховання Папи Франциска в базиліці Святої Марії Великої, а не в базиліці Святого Петра. Люди питають — чому не в Святого Петра? Ну, він має право вибрати місце поховання так само як ви чи я. Це прописано в його останній волі.
До того ж уже є Папи, поховані в базиліці Святої Марії Великої.
— Поясніть, будь ласка, символіку певних церемоніальних деталей, таких як папський перстень, митра та інші елементи.
— Папський перстень — це не той, який Папа носить зараз, а інший — перстень рибалки. Його забирають. Чому? Тому що це перстень, яким печатають документи, щоб автентифікувати їх. Інструкція є в законодавстві, яке стосується вакансії Римського престолу. Ці артефакти повинні бути знищені, бо ми не хочемо, щоб хтось використовував їх для підробки документів пізніше.
Папу також ховають з митрою — тому що він є єпископом. А на його тілі буде палліум — символ його юрисдикції, так би мовити.
— Існують припущення, що серце Папи можуть муміфікувати. Це правда?
— Ні, ні. Серце Папи залишиться в його тілі, хіба що вже почали збирати реліквії для майбутнього використання. Але ні, цього не зроблять.
Насправді коли у 2005 році помер Іван Павло II, дехто думав: «Цікаво, що там у його останній волі? Де його поховають?» Спочатку були спекуляції, що він хоче бути похований у Польщі. Потім говорили, що, можливо, його серце повинно повернутися в Польщу, а решта залишиться у Ватикані. Але я не чув нічого про те, що його серце забирали. Я сумніваюся в цьому.
— Тобто це лише чутки, і це не традиція?
— Ні, це не традиція. Таке було за часів Габсбургів, коли розбирали тіла імператорів і імператриць, архідуків та архідукень. Але це не для Папи.
— Якщо вже говоримо про розвінчування чуток — багато хто пов’язує смерть Папи з пророцтвами про кінець світу. Звідки це походить?
— Це пророцтво Малахії, монаха, який передбачив, що ми, ймовірно, наближаємося до останнього Папи. Є люди, які в це вірять. Насправді це просто невеликі латинські фрази, які можуть означати що завгодно. Я б не звертав на це великої уваги.
— Тобто найближчими роками кінця світу не чекати?
— Ми не знаємо ні дня, ні години — це знає тільки Бог. Памʼятаймо про це. Також дехто говорив, що в базиліці Святого Павла поза мурами розміщені портрети всіх Пап. І хтось одного разу сказав: «Коли останній медальйон буде заповнений — це буде останній Папа». І тоді кінець світу настане. Такі історії час від часу з’являються. Видно, конспірологічні теорії добре продаються.
— А яка церемонія відбувається одразу після смерті Папи? Яку роль виконує камерленго?
— Єдине, що камерленго повинен зробити — це підтвердити смерть Римського понтифіка. Він робить це за допомогою лікаря, який складає медичний сертифікат, вказуючи причину смерті.
Потім вони моляться разом біля тіла покійного Папи. Тіло кладуть у труну, і починається жалоба та приватне прощання.
— А як щодо ритуалу з молотком?
— Ви про історію, згідно з якою камерленго тричі вдаряє в лоб Римського понтифіка, називає його на хрещене імʼя і запитує латиною: «Чи ти спиш?». І після третього разу, якщо ніхто не відповідає, він звертається до присутніх і каже: «Папа справді помер».
Уявіть собі цю церемонію в середньовічні часи. Якщо після першого чи другого удару ще була якась відповідь, то третій раз вдаряли сильніше, щоб вже нічого не було чути (сміється). Це був поганий жарт. А якщо серйозно, церемонію зі срібним молотком, мабуть, востаннє проводили у 1878 році по смерті Папи Пія IX.
— Що відбувається у період між смертю Папи і обранням нового глави церкви?
— Для цього є латинська назва — Sede vacante. Це означає, що Римський престол вакантний. Насправді якщо хочете, життя в Римі зупиняється. Лавочка відкрита, так би мовити.
Управління церквою в цей період тимчасово бере на себе Колегія кардиналів. Але вони не можуть ухвалювати жодних рішень. Єдине їхнє завдання — це організувати похорон Римського понтифіка і провести його; а також підготуватися до виборів нового Папи, щоб кардинали могли розпочати конклав і якнайшвидше обрати нового понтифіка.