Всі ці області в контексті політичної любові до Володимира Зеленського та представників його партії нічим особливим не вирізняються. За виключенням Закарпаття, усі вони на минулих парламентських виборах віддали пропрезидентській партії близько 40%. Закарпаття ж продемонструвало підтримку на рівні 50%.
Звісно ж, всі ці електоральні успіхи – в минулому. Сьогодні партія Зеленського задовольняється дещо меншою підтримкою. Так, на Волині замість 43% минулого літа “СН” має менше 30% електоральної прихильності.
Цього, в принципі, може вистачити, аби провести в місцеве самоврядування по кілька десятків кандидатів. Але буде замало задля створення керованої більшості в обласних, районних радах та ОТГ. Тим більше, що всіх представників “СН” у вказаних областях об’єднує одна спільна особливість: жоден з них поки що не став політично впливовою фігурою ані у своєму регіоні, ані на загальноукраїнському рівні.
Волинська область. Валерій Стернійчук
На вже згаданій Волині відповідальним за результат президентської партії став нинішній нардеп, а в минулому місцевий молодіжний активіст, івент-менеджер та директор сільського клубу Валерій Стернійчук.
Політичну активність Стернійчук почав демонструвати після Майдану, коли спробував стати депутатом Луцької міськради від “УКРОПу”. Але зазнав невдачі.
Наступний стрибок в політику організатор культурно-розважальних заходів зробив вже під брендом Зе, потрапивши у список президентської партії з позиції завідувача будинку культури Підгайцівської сільради.
У Стернійчука, якого пов’язують з Зеленським дружні стосунки, є очевидною відсутність політичного досвіду. Що в умовах сповзаючого рейтингу президента і його партії може позначитись на ефективності і результативності виборчої кампанії.
Слабкою ланкою для партії на Волині буде й різношерстість команди депутатів, які пройдуть в місцеве самоврядування. Більшість з них очікувано будуть некерованими з боку партійного керівництва.
Не зможе суттєво вплинути Стернійчук і на вибори мерів обласного центру та ключових міст Волині. В першу чергу тому, що роль партій традиційно на таких виборах є малозначущою, а головним фактором є особистості. В другу чергу, свою роль відіграє відсутність політичного авторитету у лідера місцевої парторганізації “Слуги народу” і повернення в обойму “Європейської солідарності” та “Батьківщини”.
Більше про Валерія Стернійчука читайте тут
Закарпатська область. Ігор Кривошеєв
Ще один шоумен, КВНщик та івентменеджер, якому довірено керівництво обласною організацією партії “Слуга народу”. Ігор Кривошеєв, колишній капітан КВК-команди Ужгородського університету “Тяп-Ляп”, потрапив в команду президента завдяки, власне, характерному виду діяльності – організації розважальних заходів та створенню відповідного контенту.
В політиці Кривошеєв не надто досвідчений гравець, хоча й встиг попрацювати на виборах, супроводжуючи у 2012 році “УДАР” Віталія Кличка на Закарпатті.
Треба відзначити, що Закарпаття, яке минулого літа подарувало партії президента майже 50% підтримки, на сьогодні дещо переглянуло свої вподобання. Партія президента станом на середину весни могла похвалитись максимум 22% підтримки електорату. Щоправда, не можна сказати, що голоси виборців перетекли до інших партій – вони швидше зосередилися у таборі “не визначився”. Таким чином, Закарпаття просто вичікує.
В таких умовах Кривошеєву навряд чи світить влаштувати на рівні області та району скільки-небудь впливові фракції, а також вплинути на особи майбутніх міських голів. Традиційно ключову роль відіграють місцеві клани, ставленики яких в самоврядуванні і гратимуть першу скрипку.
Більше про Юрія Кривошеєва читайте тут
Рівненська область. Юрій Ліпський
Ще один брат-близнюк в команді очільників обласних осередків “СН” на Заході – Юрій Ліпський. Головний КВНнщик та лігасмішник Рівного ностальгує за часами, коли мером Рівного був Віктор Чайка – досить популярний тут політичний довгожитель, який вперше очолив місто в далекому 1981 році і з невеликими перервами мерствував у Рівному до кінця 2000-х років.
Ліпський на кастингу потенційних голів партійної організації переміг рівненського підприємця Ігоря Хомича та прес-секретаря рівненського губернатора Олександра Поліщука, яких також називали ймовірними претендентами на цю посаду.
Ліпський зізнається, що нинішня партійна структура “Слуги народу” на Рівненщині є малочисельною та нерозгалуженою. Але новий керівник обіцяє вже з липня активно зайнятись районними ланками та кандидатами.
Більше про Юрія Ліпського читайте тут
Хмельницька область. Сергій Мандзій
Сергій Мандзій дещо вибивається з загального ряду КВНщиків, яким довірили області на Заході. Доки його колеги працювали у розважальному жанрі, майбутній нардеп починав вантажником у продовольчому магазині в Хмельницькому.
Вирізняється він серед інших і суттєвим політичним бекграундом, оскільки протягом трьох скликань був депутатом Хмельницької міської ради і до “Слуги народу” пройшов випробування Блоком Литвина та Блоком Петра Порошенка.
Має Мандзій і досвід балотування у мери міста – в 2015 році його висувала БПП.
Політичний досвід може стати запорукою більш якісного формування політичної команди “Слуги народу”. Але в переліку ризиків – той самий політичний бекграунд Мандзія, який не встоїть перед тим, аби не потягнути за собою когось із БПП. Ну і очевидним ускладенням є катастрофічно низький рівень підтримки партії президента на Хмельниччині (менше 10%), який досить жорстко нівелює шанси “Слуги народу” на формування свого представництва в органах місцевого самоврядування.
Більше про Сергія Мандзія читайте тут
Чернівецька область. Віталій Другановський
Лише у 17% соціологи оцінюють рейтинг правлячої партії на Буковині, де передвиборчими списками опікуватиметься підприємець зі сфери масового харчування Віталій Другановський.
Нинішній керівник облорганізації має в минулому стосунок до влади, але у досить своєрідній формі – перш ніж зайнятись підприємництвом, він 10 років працював у податковій міліції управління ДПА у Чернівецькій області.
Але визначним у контексті впливу Другановського на регіон є його близькість з Іллєю Павлюком – сумнівно відомим членом оточення Зеленського, чиї інтереси представлені кількома депутатами у парламенті та на митниці. Саме митниця і транспортування вантажів через кордон є одним з головних точок прикладання зусиль Павлюка. Другановський, який завдячує Павлюку знайомством із Зеленським і потраплянням в Раду, допомагає своєму товаришу на цьому складному напрямку.
Ця команда на місцевих виборах неодмінно намагатиметься ще більше зацементувати свій сплив на регіон, який має протяжний кордон з Румунією та Молдовою. Звісно, 17% – досить мало, аби претендувати на монополію в місцевому самоврядуванні. Але Павлюк з помічниками неодмінно щось вигадають.
ІВАН ПАВЛЕНКОЖурналіст, політичний оглядачinfo@regionews.ua
peredplata
