Про безлад у Чернівцях уже не говорить тільки дуже лінивий і той, кому все це набридло настільки, що він стає байдужим до всього, що творить мер Каспрук, секретар Продан і вся ця депутатська рать. Вони між собою нібито воюють, але свої «шкурняки» успішно ділять.
Місто натомість заливають дощі та нечистоти, ями на дорогах вже у ріст 4-річних малюків, балкони падають на голови людей, а будинки лупляться від сорому за таку з дозволу сказати, владу.
Коли пішли сильні дощі, очима нам вилізла «мишина війна» у мерії. Заливає уже не тільки вокзал й підвали будинків, а й вода та нечистоти течуть у під’їзди, де живуть чернівчани, котрі досі чомусь терплять цю владу.
На вулиці Степана Бандери, 1 є в’їзд між будинками, а далі ворота і велична споруда Укртелекому. За останні роки, поки нікому нема діла до міста, асфальт у дворі зійшов з талими снігами та літніми дощами. Утворилися ями, де збирається пісок, щебень, сміття.
Коли йде дощ, то нема куди дітися воді і вона вже тече у під’їзд та у квартири на першому поверсі. Хоч є два каналізаційні люки, де б мала вода текти у зливок. Але їх уже не відкривали десятиліттями. Тож зливова каналізація не діє.
Авта «Укртелекому» добивають двір до ручки. Хоч хтось й вивісив знак «В’їзд заборонено», але ним нехтують.
Довкола є кілька закладів, де молодь п’є «Кока-колу», пиво, горілку і сік. А потім бігає у двір за природньою потребою. Там часто палять якісь самокрутки, від яких дуже солодкуватий дим стелиться двором та потрапляє у квартири. Стіни будинку ніби рейхстаг на 9 травня 1945 року: обписані й облупані.
І нема до цього нікому ніякого діла. Хоча б поліцейські частіше туди навідувались…
Так і живемо у смітті, болоті, з матюками та злобі.
Вл. інф.
peredplata
