ЗАПИТАННЯ:-Мало хто знає про ваше походження із села Задубрівки Заставнівського району. Чи часто буваєте вдома? Чи залишилися родичі, з якими Ви спілкуєтеся? Чи батьківський дім? Розкажіть про себе. Це цікаво.
ГЕННАДІЙ МОСКАЛЬ
По лінії матері мої корені походять із села Задубрівка Заставнівського району. Мій дід з іншого району області. Але я діда не бачив, бо він помер ще задовго до мого народження.
Моя бабця працювала у Чернівецькій обласній лікарні ще за Австро-Угорщини, а потім за Румунії, а дід працював у Чернівецькій психіатричній лікарні фельдшером чи санітаром (точно сказати складно). Хтось із хворих ударив його, і він від завданої травми дід помер. Похований на центральному кладовищі по вулиці Зеленій.
Моє прізвище якраз іде по дідовій лінії.
В ті роки, коли я народився, – старше покоління знає – паспортів не було. Всі мали довідки. То була така собі радянська панщина, коли з села виїхати не можна було. Мати мала фінансову освіту. На сьогоднішній день на рівні коледжу. Коли у Садгорі відкрили відділення Національного банку, її запросили туди на роботу. Там обов\”язково потрібен був паспорт. І коли мати отримала паспорт, банк купив їй закинутий будинок на околиці Садгори, де жив хтось із німецьких колоністів, отож мати змогла забрати сім\”ю з села.
З прямих родичів у селі були тільки двоє братів бабці. Один був розстріляний, коли добирався 1941 року в Куйбишев під час евакуації, за якісь висловлювання в поїзді. Я намагався знайти інформацію, за що саме його розстріляли, але, на жаль, жодних документів не знайшлось. Тоді, без суду і слідства, його вивели з поїзда і в присутності дружини та маленької дитини розстріляли.
Другий брат бабці, мій вуйко, і тітка вже померли. Є їхні діти, онуки. Але прямих родичів у мене сьогодні в селі немає.
Ще коли була жива тітка, то навідувався.