Був ще з радянських часів у Грушівці Глибоцького району міст через річку Дерелуй, яка розділяла село на дві частини. Пізніше влада відділила частину села і передала її до Волоки. Інша частина залишилась Грушівкою. Міст тим часом старів, балки гнили. Влада постійно обіцяла підрихтувати, відремонтувати тощо. Не дочекався міст допомоги. І в 2010 році Дерелуй, який від сильних дощів перетворився на гірський нестримний потік глибиною в 3-4 метри, змив міст начисто. І з того часу люди, аби добратися до того берега, роблять кладки, а коли кладку дощем розмиває, то змушені йти вбрід. Або ж обходять 10 кілометрів Волокою, аби добратись протилежного берега.
І якщо раніше до автобусної зупинки, залізнодорожньої станції було 10-15 хвилин ходу, то тепер треба долати 2-3 кілометри. І, колись такі близькі грушівська школа, і дитсадочок стали недосяжними. Доводиться дітей віддавати на навчання в Чернівці, Коровію, Волоку. Церква та кладовище теж розташовані на протилежному березі річки Дерелуй.
Багато грушівчан (нехай вони тепер адміністративно і в селі Волока) по цей і той берег потічка – родичі. В когось брати-сестри на тому боці, в когось батьки-діди, а хтось в школу ходить. До того ж на дорожніх картах дорога пролягає якраз через цей міст. Як розповідають місцеві мешканці, днями машина з російськими номерами ледь не злетіла в Дерелуй, бо їхала за керуванням так званого GPS-навігатора. Добре, що хоч вчасно перед прірвою зупинилась. Адже ні знаків попереджувальних, ні відгороджень немає. Якщо водій їхатиме вночі, не знаючи дороги – аварія гарантована.
– Скрізь, куди тільки можна, ми вже звертались – і в район, і в область, – розповідає депутат Волоківської сільської ради Микола Пантелейчук. – Результату ніякого. Тепер навіть не знаємо, куди ще писати.
– Може хай зроблять канатну дорогу? Бо зараз, щоб перейти, треба бути справжнім каскадером, – розповідає Георгій Іванович, який щодня долає цю небезпечну ділянку, коли йде на маршрутку, що курсує до Чернівців, де працює.
– Щоб піти в церкву, треба 10 кілометрів іти, а коли погана погода чи сонце пече, то мушу 100 грн. на таксі витрачати, – бідкається пенсіонерка Галина.
В цьому волоківському куті налаштовані категорично – якщо влада не почне щось робити, не визначиться з мостом до серпня, люди будуть вдаватися до крайніх заходів: перекриватимуть залізну дорогу, трасу міжнародного значення, пікетуватимуть обласну адміністрацію тощо.
– Якщо і це не допоможе, то викличемо румунське телебачення, звернемось до румунського уряду, хай Сучава нам допоможе, – кажуть мешканці Грушівки. – Адже там, до прикладу, як вода зруйнувала міст, який з’єднував 4 господарства, то його одразу ж відновили. А в нас цілий кут відрізаний від села. Наша глибоцька влада лиш обіцяє. То говорили, що до 10 серпня 2012 року міст відновлять, то що 1 квітня 2013 року почнуть. Але моста так і немає.
Грушівський міст не пріоритетний
Голова Волоківської сільської ради (до якої відноситься і Грушівка) Валентин Глопіна переконаний, що цю найбільшу проблему села неможливо вирішити без участі районної та обласної влади. Якби до 2010 року на ремонт і утримання моста виділялись кошти, то він би не був змитий водою, каже Валентин Глопіна. Стосовно моста в Грушівці було кілька десятків комісій, але безрезультатно. Зараз це питання перебуває на контролі у голови Чернівецької обласної ради Михайла Гайничеру. Міст потрібен для людей, для швидкої допомоги, для пожежної машини, переконані в Волоці. Але сільська рада таких коштів на відновлення моста не має. Хіба робочою силою може допомогти.
В районній адміністрації не бачать великої проблеми у тому, що в Грушівці немає моста. Заступник голови Глибоцької РДА Богдан Під-лубний запевняє, що в першу чергу в перелік об’єктів включені ті мости, які мають стратегічне значення. Цього моста там немає, кошти на його відновлення не виділялись. Нещодавно було розроблено проектно-кошторисну документацію на будівництво пішохідного моста. Розробка документації була виконана на громадських засадах підприємством, яке очолює депутат обласної ради Василь Бічер.
– Просимо Михайла Івановича і він пообіцяв вишукати кошти. Якщо будуть внесені зміни до обласного бюджету, то можливо буде відбудовано пішохідний міст. Бо людям варто розуміти, якщо там будувати міст автомобільний – то це мільйони (треба робити берегоукріплення). Те, що ми пропонуємо – це пішохідний міст. Адже і зі сторони Грушівки, і зі сторони Волоки є мости. Наразі ми допоможемо громаді зробити кладку, – каже Богдан Підлубний.
Чомусь і в сільській раді, і в районній адміністрації переконані, що обласна влада йде назустріч громаді села. Що не кажіть, а та «зустріч» якась дуже невидима, бо в Грушівці ми так і не побачили якихось результатів од неї.
Нагадаємо, що голова Чернівецької обласної ради Михайло Гайничеру родом з Волоки. Тому ще мають трохи віри мешканці Волоки-Грушівки, що їхній земляк дотримається взятого слова.
Окрім того народним депутатом від Глибоцького району обрано члена партії регіонів Геннадія Федоряка. На нього віри менше, бо, за словами людей, він багато їм під час виборів наобіцяв і нічого не виконав.
Волока та Грушівка – це вотчина партії регіонів. Тут завше голосували за неї та її висуванців. Тому, певно, влада і не намагається сподобатися селянам. Й без того проголосують. Але, переконують в селі, їхньому терпінню прийде край. Люди чекають серпня.
Надія ВІРНА
peredplata
