Стосунки з отцем Ярославом (Мурганом) церковна громада села Погорілівка Заставнівського району з’ясовує вже кілька місяців. А почалося все з ревізії фінансової діяльності настоятеля Свято-Миколаївського храму навесні цього року.
Члени ревізійної комісії Зиновій Рудан, Дмитро Бойко, позицію яких підтримали інші поважні ґазди Микола Новак, Степан Костинюк, Дмитро Чорнописький, зажадали від батюшки пояснення, на які потреби використані значні суми з церковної каси. За час, що минув з моменту виявлення розтрати, вгамувати пристрасті покликані були митрополит Чернівецький і Буковинський УПЦ Московського патріархату Онуфрій, а також світська влада району. Однак дійти порозуміння сторони так і не змогли. Відтак у сільському клубі скликали сходку громади, на якій переобрали членів церковного комітету та ревізійної комісії. Новий комітет поставив питання про передачу отцем Ярославом ключів від церкви і заборону доступу до церковних коштів.
«Піп краде гроші»
Конкретні звинувачення на адресу священика висуває мешканець села Погорілівка Зиновій Рудан:
— Гроші пропадають з церкви за згоди священика, — говорить пан Зиновій. — Ми стоїмо на церковному подвір’ї, де навколо ростуть туї. Посадити тут ці прекрасні дерева — ініціатива священика, проти якої ніхто не заперечував. Але коли він став посеред храму і оголосив, що вартість однієї туї — від 300 до 350 гривень, хоча реально вони коштують 60, а може, й менше, то хіба по правді він вчинив? З тильного боку церкви у нас збудований сільський туалет розміром півтора на два метри. Але його вартість — 15 тисяч гривень. Не думаю, що хтось із вас хотів би такого туалету за такі гроші вдома.
Ревізія виявила, що при фарбуванні фасаду украдено дуже багато грошей. Олександр Чоботар окремо пожертвував на цю справу 8 тисяч гривень, — продовжує чоловік. — Я запитав батюшку, де ті гроші. «Записані в касовій книжці», — каже. Добре! На що витратили? «На купівлю фарби». Але кошти за фарбу і всі матеріали були заплачені ще в жовтні минулого року. З каси ж гроші на ці потреби бралися також і в січні, і в лютому 2013 року. До того ж, за одними й тими ж документами, виданими хімзаводом. Виходить, що на одну й ту ж справу батюшка бере гроші з каси щонайменше двічі. Але й це ще не все. У мене є ще один прибутково-касовий ордер на суму 5 980 гривень. Маю підозру, що фарбу на цю суму навіть не закуповували, тільки провели факт купівлі в документах. За цими ордерами священик теж двічі взяв гроші з церковної каси. Згідно з документами, на фасад нібито пішло 700 кг фарби плюс 170 кг ґрунтівки. Хоча насправді використовували розведену ґрунтівкою фарбу і фарбували фасад тільки один раз. Чи можливо, щоб після використання 900 кг фарби він так погано виглядав?
Отримуючи зарплатню в три тисячі гривень на місяць, отець Ярослав додатково бере ще тисячу, щоб сплачувати до пенсійного фонду, — каже Зиновій Рудан. — У нас закони не для всіх однакові? Адже податки мають відраховуватись із зарплати, а не нараховуватися окремо. Ще 400 гривень він бере з церковної каси для сплати комунальних послуг власного будинку. Разом що-місяця виходить 4 тисячі 400 гривень. Він читає в церкві акафіст – гроші за це забирає собі, править єлеопомазання – гроші забирає собі, так само й за записками. Одне слово, яка є копійка у касі – все осідає в кишені священика. Гадаю, при такій зарплаті та інших доходах можна власним коштом платити ці 400 гривень за комунальні послуги. А ще ми хочемо, щоб розцінки в нашій церкві були такими ж, як в інших церквах. У нас, наприклад, занести покійника до храму і винести обходиться в тисячу гривень. Наші діти змушені брати шлюб по інших церквах, дітей хрестять де завгодно, тільки не вдома, бо у нас священик встановив такі ціни, які люди просто неспроможні платити.
— Коли у нас померлого заносять до церкви, священик питає, чи заплачені гроші за те чи інше, — підключається до розмови Микола Новак. — І вбиті горем люди змушені бігати селом, щоб принести, щоб віддати. Якось жінка хоронила свого сина і заплатила скільки могла, то священик сказав, що треба ще 250 гривень.
— Коли похорон, він дає людям записки, що треба принести до церкви: калачі, вино, печиво, цукор, — розповідає Степан Костинюк. – Одного разу я мав з ним конфлікт, коли десь загубили принесену мною пачку печива. Священик влаштував з цього приводу скандал. Мені захотілося купити ящик, кинути перед ним і сказати: на, наїжся. Як духовна особа, він може молитися як на добро, так і на зло: може помолитися, щоб ти захворів, сконав. Це такий має бути священик? Гроші, які люди залишали в капличці при в’їзді в село, він теж забирав собі в кишеню. Ми ледве забрали у нього ключі.
— Коли ми підняли ці фінансові питання та намагались з’ясувати, куди насправді йдуть церковні гроші, священик почав називати нас бунтарями і розкольниками. Ми ж хочемо тільки розібратися і навести лад з коштами храму. Бо люди зневірилися і не жертвують гроші на завершення будівлі дзвіниці, оскільки знають, що всі гроші осідають у священика, — підсумовує Зиновій Рудан.
За словами Дмитра Бойка, колишнього члена ревізійної комісії, котра перевіряла фінансову звітність отця Ярослава, на ремонт церкви люди збирали по 650 гривень:
— А до того грошей у касі нібито не було. Та й за сім попередніх років ремонту не робили, грошей ніхто ні на що не витрачав. Хоча я точно знаю, що церква щомісяця отримувала щонайменше 10 тисяч гривень доходу. За рік набігає 120 тисяч. Нехай 40 тисяч з цієї суми йшло на потреби з утримання храму. А де решта 80 тисяч, які щороку накопичувались у церковній касі? За 5 років це мінімум 560 тисяч. Але їх у касі не виявилося! Ми побачили, що гроші з каси зникають і оприлюднили цю інформацію. Пояснення відсутності грошей наявністю боргів виглядає непереконливо: за що, які борги? Куди насправді пішли гроші?
— Цілу зиму мисочку для внесення пожертв під час служби пускали серед прихожан двічі. — розповідає Микола Новак. — З’ясовується, так збирали гроші на опалення у церкві. А коли хлопці зробили ревізію, то виявили, що за газ і за січень, і за лютий заплачено по 500 гривень. Хіба це такі великі гроші? Ще й при тім, що в січні люди заколядували 37 тисяч і дали на церкву. Були й інші надходження. Для чого було ще додатково збирати на газ? На початку місяця у касі 300 гривень, на кінець – 400. А де 52 тисячі гривень? Куди могли розійтися такі гроші?
Ще один мешканець Пого-рілівки Дмитро Чорнописький прямо каже: «піп краде гроші». І наводить приклад про зникнення з подвір’я храму бляхи. Коли чоловік запитав священика про пропажу, той відповів, щоб не втручався не у свою справу. А ще погорілівські люди розповідають про останню оборудку, яку намагався прокрутити священик зі старими церковними дзвонами. Старовинні він запропонував перенести на кладовище, а для нової дзвіниці нібито замовив дзвони на ТОВ «Чернівецький машзавод». Навіть збір коштів встиг оголосити, аж раптом з’ясувалося, що на підприємстві про дзвони нічого не чули. На що тоді, питається, священик хотів збирати гроші?
Помста чи робота на одну кишеню?
Фінансовий скандал, який виник між ним і членами церковної громади, отець Ярослав трактує як спробу залякати його:
— Від чого пішли всі проблеми? У нас в селі кожної п’ятниці, суботи та неділі в клубі проводиться дискотека. Голова сільради віддала клуб в оренду своєму синові, який і проводить ту дискотеку. На неї сходиться молодь з усього району і гуляє до третьої-четвертої ранку. Збирається до сотні людей, а що тут в селі відбувається, годі описати… П’янки, гулянки, тут ходять наркотики. Я написав про це в прокуратуру… А як священик наголосив про це чоловікові голови сільради Зиновію Рудану. Коли я почав говорити про дискотеку, то селом пустили чутку, що я маю намір стати головою сільської ради, а мій зять піде на моє місце. Тобто я став конкурентом. Ці події, які відбуваються, – це є навіювання страху. Бо йдуть вибори. Мені було сказано: якщо цього попа покладуть на коліна, то тут буде наше царство і більше нікого, а в селі ніхто не буде мати права не те що слова сказати, а й очі підняти. У найвищих цінах мене звинувачує група людей, яка сама формує всі ціни в селі: на оранку, на культивацію… Я сказав Рудану, що не чекав від нього такого. На що мені було сказано: ви хотіли мою жінку посадити в тюрму, наслали на неї прокуратуру, це — помста! Після цього почали з’являтися усі ці звинувачення. Ті люди, що зібралися у клубі, принаймні, 80 відсотків з них, до церкви не ходять. Ще там є прихильники Київського патріархату, котрі просилися, щоб їх прийняли під омоформ цього патріархату. У нас в парафії працювала ревізія з єпархії, пропонували поїхати на хімзавод зробити звірку по фарбі, але вони відмовилися. Тому це є політично-конфесійна ситуація. А звинувачення у розкраданні може висувати лише прокуратура, — сказав настоятель церкви. І насамкінець запевнив, що виправдовуватися йому нема в чому.
Навести лад у підконтрольній парафії, напевно, міг би митрополит Чернівецький і Буковинський УПЦ (МП) Онуфрій. Проте, як стверджують мешканці Погорілівки, владика не захотів говорити з ними по суті порушених питань, бо священики керуються вченням апостолів, а якщо люди не вірять священику, значить вони виступають проти апостолів.
— Ми розуміємо, що такий конфлікт повинен вирішувати владика, — говорить Зиновій Рудан. — Отож прийшли ми до нього з цим питанням. Сказали, що у нас в церкві є сер-йозні порушення і ми хотіли б навести порядок. Владика сказав, що грошовими витратами у церкві має керувати лише священик і ніхто інший. А коли Дмитро Бойко спробував з’ясувати, чи правомірно священику при зарплаті в три тисячі гривень брати додаткові кошти з церковної каси, владика відповів так: скільки священику потрібно для утримання своєї сім’ї, стільки він буде брати.
Мешканець Погорілівки Дмитро Чорнописький припускає, що отець Ярослав ділився грошима з владикою Онуфрієм:
— Якби вони не ділилися, такого не було б. Він тільки за три місяці вкрав 57 тисяч, а що було за 20 років, можна уявити..
Степан Костинюк також вважає, що «вони (владика і священик — авт.) на одну кишеню працюють».
— Коли ми прийшли до владики, – розповідає Зиновій Рудан, – він сказав: «Ви хто такі? Ваша справа — нести гроші, а священик знає, як, куди і скільки він має використати». Хочу при нагоді запитати владику Онуфрія: хто з апостолів учив священиків красти і обманювати людей?
Микола БОНДАРЕНКО
peredplata
