30 червня на термін від 4 до 10 років ув’язнення засудили торгівців людьми з Буковини. Вони впродовж щонайменше з серпня 2007 по листопад 2008 року вербували неповнолітніх дівчат з Чернівецької області та вивозили їх до Києва. Там змушували займатися проституцією. За цей час їм вдалося продати у сексуальне рабство вісьмох дівчат віком від 14 до 16 років.
…Ірина з Вікою були сусідками (імена змінено). Тому, коли Ірина запропонувала поїхати до Києва доглядати за дитиною, Віка навіть не вагалась. Та й бабуся, з котрою дівчинка жила (бо мати була за кордоном, а батька вона й не знала), втішилась за дитину: матиме свої гроші, отож зможе більше собі дозволити — і добре поїсти, і одягнутися. Бо ж наразі коштів катма. А п’ятнадцятирічній Віці так хочеться гарно зодягнутися. Та й бабусі допомогти. А тут ще й Ірина так гарно розповідає: про все працедавці подбають, про проїзд до Києва, житло, умови праці домовлено. Потрібно лишень дати згоду. Але швидше. Бо бажаючих є багато на таку добре оплачувану роботу. Та ще й у Києві. Віку завше вабила столиця. Може, вдасться там зачепитися?..
…Вона вже не боялась. Бажання вирватися з цього пекла перемогло страх. Двадцять огидних смердючих чолов’яг за ніч. Знущання та побиття. Сил вже не було терпіти. Вона чимдуж бігла київськими вулицями. Але, біднятко, дороги не знала. Тому Андрій швидко її наздогнав. Вдарив у обличчя. Мов ганчір’я, закинув у автівку. І повіз. Коли дівчинка прийшла до тями, побачила, що лежить у човні посеред озера. Ноги зв’язані мотузкою. Поряд — якихось троє чоловіків. А над нею з відеокамерою в руках стоїть Андрій. Страх затьмарив свідомість Віки. Більше за все на світі вона боялась води. Та й плавати не вміла. Андрій, зловтішно усміхаючись, наказав чоловікам спускати Віку в озеро. І так топили дівчину кілька разів. Ні крики, ні благання на катів не діяли. Напівживою Віку завезли до найманої квартири, де вона жила разом з іншими дівчатами. Провели з ними «виховну годину», демонструючи відзняте раніше. Однак дівчата й без того були геть залякані, адже у випадку щонайменшої непокори їм цигарками пропікали шкіру на грудях, жорстоко били, палили волосся, прив’язували до дерева…
…Побачивши, що нелюди зробили з Вікою, Анжела вирішила будь-що втекти від нелюдів і спробувати врятувати подруг. Попри погрози експлуататорів Сергія та Ірини про їхні зв’язки в правоохоронних органах, вона таки наважилась на втечу. Домовилась з клієнтом, що той довезе її до Житомира. Чоловік повірив розповіді про рабство, в котре потрапила вона та решту дівчат, дав грошей на дорогу додому, до рідних Чернівців. І вже тут вона звернулась до правоохоронних органів. В результаті оперативно-розшукових заходів та завдяки свідченням дівчини правоохоронці швидко вийшли на слід злочинців і затримали їх. Це відбувалось у два етапи: двох злочинців затримали в Києві, а в той же час інших двох — у Чернівцях, після «купівлі» чергової дівчини.
І от, після понад сотні судових засідань, що тривали два роки, злочинців таки засудили. Експлуататорами виявились молоде подружжя Бігусів — Сергій та Ірина, а також брат Ірини і водій. Вже раніше судимий за розбійний напад організатор торгівлі людьми Сергій отримав десять років позбавлення волі, його дружина Ірина (раніше не судима) – дев’ять років. У подружжя мають конфіскувати майно, окрім житла. Водію та наглядачу дали вісім та чотири роки позбавлення волі відповідно.
— Справа слухалась в суді з травня 2009 року, — розповідає начальник сектору боротьби зі злочинами у сфері працевлаштування за кордоном відділу боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми УМВС в Чернівецькій області Сергій Липка. – Обвинувачені різними методами затягували судовий процес. Постійно «хворіли», «губили» документи. Оскаржували дії працівників міліції, заявляли, що справу сфабриковано. Однак справа була задокументована на дуже високому рівні. Завдяки цьому, а також тому, що дівчата давали свідчення і витримали дворічні судові розгляди, злочинці таки будуть покарані. Звичайно, вони подаватимуть апеляцію. Але докази в справі прямо вказують на вину підсудних.
Пан Сергій розповів, що дівчат утримували у спеціально найманій квартирі. З ними там постійно проживав ще на той час неповнолітній брат сутенерки. Дівчата не мали права виходити без супроводу з квартири, спілкувались телефоном тільки в присутності сутенерів, щоб ті могли чути все, що говорять дівчата. На них постійно здійснювався фізичний та психологічний тиск, залякування.
Також, як нам повідомили в Чернівецькій обласній громадській організації «Сучасник», яка допомагає дівчатам, що потрапили в біду, окремі з них ще до цього часу потребують реабілітації. Адже душевні страждання та психологічні травми, отримані під час сексуальної експлуатації, дуже важко залікувати. Тому постраждалі звернулись до суду з цивільними позовами, аби злочинці відшкодували їм по 70 000 гривень, і тим присуджено відшкодувати по 20 і 25 тисяч гривень кожному.
— Дівчат вербували переважно на вулиці, в парку, — розповідає керівниця ЧМГО «Сучасник» Ельвіра Мручковська. – Наприклад, одній з них, котра була круглою сиротою і на той час навчалась в одному з коледжів міста, запропонували двотижневу роботу няні в Києві — на період, поки мати дітей поїде на відпочинок. Дівчина ця дуже талановита, розвинута, весела і товариська. Так сталось, що вона потребувала коштів, бо всю стипендію вже розтратила. От і погодилась на пропозицію. Порадитись було ні з ким. Та й гроші обіцяли пристойні, а у вересні дівчина мала повернутись на навчання. Тому те, що насправді чекало її у Києві, стало справжнім шоком. Саме вона першою втекла з того пекла.
Пані Ельвіра стверджує, що всі постраждалі дівчата тією чи іншою мірою недоотримали догляду та піклування від батьків чи опікунів. У них не було поруч людини, яка б їм порадила, роз’яснила всі можливі небезпеки. Наприклад, одна з дівчаток, котрій на той час і 14 не виповнилось, вирішила їхати тому, що батьки розлучились і роз’їхались в різні куточки Буковини. Вона тоді постала перед вибором – або їхати підзаробити грошей у Києві, або до одного з батьків. Радитися теж не було з ким. Вербувальники, з якими вона зустрілась у парку, обіцяли дуже гарно і дуже багато. Отож спокуса самостійного, незалежного, здавалось їй тоді, життя в столиці переважила.
Що ж стосується судового процесу над работоргівцями, то пані Ельвіра вважає його торжеством правосуддя і доказом того, що не все і не всі в нашій країні куплені.
— Ми пройшли цей процес з дівчатами від початку до кінця, — каже пані Ельвіра. – Було важко. Але ми переконали дівчат у тому, що потрібно боротися. Злочинці повинні сидіти. Вони не мають становити загрози для решти молодих дівчат. І ми перемогли. Перемогло правосуддя.
Що робити, коли Ви опинились у пастці
— Якщо Ви потрапили у сексуальне чи трудове рабство, намагайтесь усілякими способами повідомити хоч когось – клієнта, перехожого тощо, — аби той повідомив працівників міліції, — радить Сергій Липка. – Якщо вам погрожують, не слід лякатися. Як засвідчує практика, такі погрози зазвичай здійснюються з метою встановлення психологічного контролю над людиною і до реалізації практично не доходять. Тому чим швидше ви звернетеся до міліції, тим оперативніше вона зреагує і злочинці будуть затримані. У випадку існування загрози для вашого життя чи здоров’я після затримання работоргівців вам буде забезпечений захист та надана охорона.
Також з 26 жовтня 2010 року на Буковині розпочала роботу регіональна міжвідомча комісія з питань надання допомоги особам, що постраждали від торгівлі людьми. Отже, якщо ви потрапили в ситуацію, коли:
• вам пообіцяли добре оплачувану роботу в Україні або за кордоном, а потім обманули і не заплатили обіцяних грошей;
• у вас відібрали документи, вас контролювали, не дозволяли вільно пересуватись та спілкуватись із рідними;
• у вас не було можливості кинути роботу за власним бажанням;
• до вас застосували насильство, примус, шантаж;
• вас примушували займатися проституцією;
• вас втягнули у злочинну діяльність проти Вашої волі;
• вас примушували жебракувати
розумійте, що ви стали жертвою торгівлі людьми. Тому звертайтесь за допомогою та підтримкою до комісії за телефонами (0372) 55 26 00, 52 34 92, 58 55 96. Отримана інформація є конфіденційною.
З початку роботи комісії до неї вже звернулось одинадцять осіб. Серед них семеро дітей – двоє хлопчиків та п’ятеро дівчат. Комісія надає постраждалим соціальну, медичну, юридичну, психологічну допомогу.
Окрім того, надалі діють гарячі лінії: 0-800-505-501, 0-800-500-225 – безкоштовно по Україні зі стаціонарних телефонів, 527 – безкоштовно для абонентів life:), Київ-стар, МТС та Beeline.
В Чернівецькій області можна звернутися також до ЧМГО «Сучасник» за адресою: м. Чернівці, вул. Тараса Шевченка, 47/1 та за тел. (0372) 58 55 96. І, звичайно, до Відділу боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми УМВС України в Чернівецькій області: (0372) 59 15 30.
На жаль, ще 2010 року припинила дію національна програма з протидії торгівлі людьми, за якою, як-не-як, але фінансувались певні заходи в цьому напрямку. Ще у вересні минулого року мала б бути прийнята нова програма до 2015 року. Але її так і не прийняли. Про проблему на загальнонаціональному рівні, здається, взагалі забули. Та від цього проблема не зникла. Адже саме торгівля людьми є найбільш поширеним злочинним бізнесом у світі поряд з тор-гівлею зброєю і наркотиками. Якщо про останнє влада ще пам’ятає, то про людей, як завше, забула.
Правда, варто зауважити, що навесні 2011 року нардепи прийняли в першому читанні законопроект щодо програми з протидії торгівлі людьми. А зараз пішли на канікули. Тому громадськість сподівається, що у вересні програму таки приймуть в цілому. Окрім того, на владу тиснуть зобов’язання, взяті перед европейською спільнотою. Бо ж дієві меха-нізми з протидії торгівлі людьми є однією з умов отримання Україною безвізового режиму з країнами ЕС. Сподіваємось…
Надія ВІРНА
За даними ОБСЄ, в Україні понад 30 тисяч людей щороку стають жертвами торгівлі людьми. За 2010 рік від торгівлі людьми, за офіційними даними, постраждало близько 2 тисячі українців.
Як нам повідомили в ВБЗПТЛ УМВС в Чернівецькій області, за 2010 рік на Буковині задокументовано 7 фактів торгівлі людьми. Постраждалими є двоє дітей та п’ятеро жінок. Жінок було продано у сексуальне рабство до Туреччини. Обвинувачену в організації торгівлі людьми засуджено на 5 років позбавлення волі.
За 2011 рік буковинськими правоохоронцями задокументовано три факти торгівлі людьми. Постраждалими є одна дитина та двоє жінок.
peredplata
