Однією з найяскравіших політичних постатей Буковини часів Австро-Угорської імперії був барон Микола фон Василько, котрий народився 25 березня 1868 році в с. Луковці Вижницького району в дворянській родині.
Від виборчого округу Вижниця-Путила М.Василько неодноразово (у 1898, 1900, 1907 та 1911 роках) обирався до Австрійського парламенту й Буковинського сейму.
Коли 1 серпня 1914 року було створено Головну Українську Раду, одним із її засновників став Микола Василько. Він брав активну участь в організації Українських січових стрільців, а 20 листопада 1914 року в Селятині (Путильський район) зібрав півтори тисячі гуцулів для боротьби з російською армією і створив загін Українських гуцульських стрільців Буковини.
У 1918 році М.Василько бере участь у переговорах по укладанню Брест-Литовського мирного договору і входить до Української Національної Ради.
З приходом до влади Директорії політик стає міністром і соратником Симона Петлюри, а після окупації Києва червоною армією займає посади посла УНР в Італії та Швейцарії, в 1923р. – посла УНР у Німеччині.
Помер М.Василько 2 серпня 1924 року.
“Могила Миколи фон Василька на православному кладовищі “Тегель” у Берліні”
– За різними джерелами, політик був похований у м.Бад-Райхенхаль, – повідомляє нардеп Геннадій Москаль. – Однак на моє звернення посольство України в Німеччині повідомило, що ні на кладовищі м.Бад, ні на кладовищі м.Мюнхен знайти інформацію про поховання М.Василька не вдалося. Тоді я звернувся до державного архіву Німеччини, який встановив, що барон Микола фон Василько похований на православному кладовищі Тегель у Берліні.
Могила українського діяча збереглася донині, однак, судячи із занедбаного вигляду, за нею ніхто не доглядає. Недавно я побував у Берліні й знайшов місце поховання М.Василька (про що надаю фото). Могила видатного діяча потребує впорядкування, тому я уклав відповідний контракт із берлінською фірмою, яка спеціалізується на догляді за місцями поховань.